Траурний кортеж із тілом полеглого прибуде до Рогатина завтра, 15 квітня о 12:00.
Про це
повідомляє Рогатинська міська рада. Штаб-сержант 94-того окремого протитанкового батальйону зенітно-кулеметного взводу Віктор П’єкний отримав смертельні поранення внаслідок удару керованої ворожої авіаційної бомби біля населеного пункту Осикове Донецької області.
Захисник народився 15 лютого 1978 року у селі Пуків на Рогатинщині. Згодом сім’я переїхала до Львова, де Віктор закінчив школу, училище. Після служби в українському війську навчався у школі прапорщиків у Полтаві.
"Армійську долю продовжив у військовій частині, де служив його батько. Показав себе добрим спеціалістом: виконував обов’язки начальника зміни телеграфної роти. Пізніше життєва стежка круто повернула і закинула хлопця аж у Донецьку область, де знайшов своє кохання, одружився, працював у Державній службі охорони", - йдеться у повідомленні.
Через п’ять років Віктор повернувся до Львова і став старшим кінологом у Львівській виправній колонії. Разом з чотирилапим другом брали участь у змаганнях, здобували призові місця.
У 2014-ому став добровольцем, воював у складі батальйону «Львів». Воїн з позивним «Прапор» провів багато боїв у гарячих точках українського сходу. Під час виходу з Дебальцевого отримав контузію, та це не завадило захисникові тримати стрій. Тож захисник продовжував бій з ворогом: у 80-тій десантно-штурмовій бригаді, головним сержантом зенітно-кулеметного взводу 94-тої бригади. «Не відступати» - було його девізом. За мужність, самовідданість, успішне виконання бойових завдань Віктор П’єкний був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ - «Золотий хрест».
6 лютого 2026 року родина військовослужбовця отримала звістку, що Віктор зник безвісти. Проте невдовзі повідомили, що він загинув. Без сина, чоловіка, брата залишились батьки, дружина, сестра.