Зникла – Гончарова Ірина Олексіївна, 2006 року народження, мешканка м. Коломиї.
Про це повідомили у пресслужбі поліції Івано-Франківської області.
Поліція встановлює місцезнаходження неповнолітньої мешканки міста Коломиї.
Відділ ювенальної превенції розшукує 17-річну дівчину, яка 05 лютого близько 18 год. пішла з дому та досі її місце перебування невідоме.
Прикмети розшукуваної: зріст 164 см, середньої тілобудови, волосся довге чорне.
На вказівному пальці правої руки є татуювання у вигляді блискавки. Одягнена в бежеву шубу “тедді” з капюшоном, світло-коричневі штани.
Правоохоронці звертаються до громадян та представників ЗМІ, які зможуть допомогти встановити місцезнаходження Ірини Гончарової або надати іншу корисну інформацію.
“Просимо негайно телефонувати на лінію «102» або інформувати відділ ювенальної превенції УПД ГУНП в Івано-Франківській області за телефонами: +380(67) 497-17-87, +380 (67) 336-27-75; 79-03-2”, – йдеться в повідомленні.
Оновлено: Ювенальні поліцейські Коломийського відділу поліції розшукали неповнолітню. Жодні протиправні дії щодо дівчини не вчинялись. З нею все гаразд. Життю та здоров’ю нічого не загрожує.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи