Зникла - Гончарова Ірина Олексіївна, 2006 року народження, мешканка м. Коломиї.
Про це повідомили у пресслужбі поліції Івано-Франківської області.
Поліція встановлює місцезнаходження неповнолітньої мешканки міста Коломиї.
Відділ ювенальної превенції розшукує 17-річну дівчину, яка 05 лютого близько 18 год. пішла з дому та досі її місце перебування невідоме.
Прикмети розшукуваної: зріст 164 см, середньої тілобудови, волосся довге чорне.
На вказівному пальці правої руки є татуювання у вигляді блискавки. Одягнена в бежеву шубу "тедді" з капюшоном, світло-коричневі штани.
Правоохоронці звертаються до громадян та представників ЗМІ, які зможуть допомогти встановити місцезнаходження Ірини Гончарової або надати іншу корисну інформацію.
"Просимо негайно телефонувати на лінію «102» або інформувати відділ ювенальної превенції УПД ГУНП в Івано-Франківській області за телефонами: +380(67) 497-17-87, +380 (67) 336-27-75; 79-03-2", - йдеться в повідомленні.
Оновлено: Ювенальні поліцейські Коломийського відділу поліції розшукали неповнолітню. Жодні протиправні дії щодо дівчини не вчинялись. З нею все гаразд. Життю та здоров’ю нічого не загрожує.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні