У селі Гериня Долинського району місцеві мешканці засипали сміттям стічну канаву поблизу своєї земельної ділянки. Відходи завозили вантажівками з львівськими номерами. Односельці вважають, що таким вчинком посеред села було закладено екологічну “бомбу”.

Гори пластику і використані шприци

Поблизу обійстя Михайла Пуняка у селі Герині, що на Долинщині, утворилося стихійне сміттєзвалище. Ще кілька років тому його односельці, Олег та Богдан Креховецькі (батько та син), почали систематично вивозити у канаву, яка межує з їхньою земельною ділянкою і належить до території сільської ради, різне сміття: відходи від ремонтно-будівельних робіт і навіть від переробки шкіри. На нарікання людей Креховецькі не зважали.

Навесні цього року канаву заповнили сміттям, яке привезли великі вантажівки. «Це трапилося 26 березня. Мене у той день вдома не було, але люди, які спілкувалися з водієм сміттєвоза, розповіли, що то були відходи з однієї із лікарень Львівщини», – каже Михайло Пуняк.

Сміття возили цілий день, всього сусіди нарахували п’ять вантажівок. Житель села Ігор Костюк увечері сфотографував сміття – гори відходів із пластику, поліетилену, скла та використаних шприців. Пан Ігор розповідає, що спецтехніка одразу ж прикрила сміття невеликим шаром ґрунту. Тепер канаву, яка тягнеться від дороги до потічка, завдовжки майже 100 метрів і завглибшки приблизно 2,5 м, куди скидали сміття, видає тільки сморід.

«Шкода, що його не можна передати на фото. Ви тільки уявіть, що буде влітку!» – зауважує Пуняк. На місці могильника для “львівського сміття” висадили молоді дерева. Проте на поверхні ще видніються сліди від коліс трактора, який утрамбовував глину.

«Зараз – сезон дощів. Вода вимиватиме і поліетиленові пакети, і шприци, і все це потраплятиме у потік, що тече внизу канави. Можуть забруднитися людські криниці, воду з яких п’є все село», – припустив Михайло Пуняк. «Уявіть, скільки ж років це сміття буде розкладатися!» – додала жителька села Іванна Чопко.

Роман Марінець теж живе неподалік від сміттєзвалища. Чоловік сім років займається бджолярством. Донедавна у нього було 80 бджолосімей, тепер залишилось – 51. «У сусіда загинули всі бджоли, в іншого знайомого пасічника із десяти бджолосімей залишилось вісім. Ніколи такої біди не було, а бджоли є найкращим індикатором погіршення екології».

Селяни також нарікають на щурів, які частіше з’являються на їхніх обійстях, неодноразово їх бачили діти. Самі ж Креховецькі живуть на іншому кінці села і про сморід від сміття, що отруює життя людям, які живуть поруч з імпровізованим сміттєзвалищем, навіть не підозрюють.

До суду за рішенням

Засипана сміттям канава не може вважатися сміттєзвалищем. Для облаштування полігону побутових відходів потрібно провести цілу низку досліджень, розробити проект та провести експертизу. Порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства несе суттєву екологічну загрозу, адже фільтрат, що утворюється в смітті, справді може стікати в річку.

Щоб не допустити екологічного лиха, жителі Герині 28 березня адресували колективне звернення сільському голові Віктору Макарі, а в наступні два дні обгородили приватну ділянку та територію канави (обгородили територію Креховецькі), при вході – повісили замок (теж Креховецькі). За словами сільського голови, виконавчий комітет зобов’язав Орисю Креховецьку, власницю земельної ділянки, у триденний термін вивезти побутові відходи, щоб не допустити забруднення води та навколишнього середовища.

Також селяни написали звернення до Долинського районного відділу поліції, зазначивши, що сміттєзвалище треба ліквідувати, а канаву терміново вичистити. Правоохоронці з цього приводу відкрили кримінальне провадження.

Із Державної екологічної інспекції Карпатського регіону для проведення перевірки у село Гериню направили головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Ольгу Мориконь. Проте власниця ділянки Орися Креховецька із дочкою Світланою її на місце не допустили, апелюючи до недоторканості приватної власності. Інспектор про недопуск у акті нічого не згадала, натомість визнала винним сільського голову Герині Віктора Макару і стягнула з нього штраф – 85 грн.

У коментарі “ГК” Ольга Мориконь пояснила: все, що потрібно було, в документі зафіксувала, все побачила, а якби її “цікавило ще щось, то зайшла б і подивилася”.

Світлана, донька Орисі Креховецької, стверджує, що не вповноважена надавати інформацію про сміттєзвалище біля приватної ділянки, яка належить її матері. Натомість вона наголосила, що насправді у Герині та сусідньому Болехові склалась несприятлива екологічна ситуація через два місцеві шкірзаводи, а влада це не зважає.

«У Болехові, де дихати неможливо, за короткий час на онкологію захворіли чотири дитини, тож можна зробити висновок, чому діти хворіють, а не придумувати причину», – переконує вона. Але номера телефону матері теж не дає. Мовляв, мати – «людина хвора, і не потрібно тривожити її такими питання».

Подальшу долю сміттєзвалища в канаві і те, хто нестиме відповідальність за його появу, вирішуватиме Долинський районний суд.

Марія ГРИЦКІВ