Нещодавно вся країна спостерігала за підлітком з Прикарпаття, який дивував усіх своїми витівками. То він втік з дому, щоб поїхати до Польщі, то втік з притулку і повернувся додому. Зараз з ним проводять профілактичні та виховні бесіди.

 Лікування мами чи машина для дівчини?

14-річний Олексій проживає разом з сім’єю у селі Акрешори Косівського району. Там кажуть, що хлопчина є спокійним і тихим, тому такого від нього ніхто не чекав. 26 червня всіх вразила звістка про те, що на українсько-польському кордоні правоохоронці затримали неповнолітнього з ранцем, який пішки прямував до Польщі. З’ясувалось, що ніяких документів він з собою не мав і йому всього 14 років.

Тоді правоохоронцям підліток розповів, що йшов пішки з Акрешорів до Польщі, щоб заробити гроші на лікування онкохворій матері. Там вже працювали його батько та старший брат, тож він також вирішив до них приєднатися, однак маму не повідомив, аби не хвилювалася.

14-річного Олексія помістили у Львівський притулок для дітей, де він зізнався новим знайомим, що насправді хотів заробити грошей на… машину для своєї дівчини. Однак хлопець примудрився втекти і звідти разом з 16-річними Маркіяном та Тетяною, які вже не вперше тікають з дому. Того вечора, 3 липня, за 27-ма вихованцями пильнували тільки двоє працівників, і підлітки цим скористалися, ретельно спланувавши втечу.

Завідувач притулку Світлана Гаврилюк розводить руками і каже, що навіть не могла подумати, що ці діти можуть запланувати втечу. Під вечір, коли медсестра вийшла з приміщення, вони відчинили вікно, вибили грати і втекли. Не зупинив їх навіть двометровий паркан навколо притулку. Наступного дня, 14-річного Олексія соціальна служба мала вже забрати додому, а його товариш мав подавати документи в училище, яке сам вибрав.

Поліція декілька днів шукала юних втікачів. Маркіяна та Тетяну знайшли в Києві, а Олексій сам прийшов додому.

 

Тихий хлопчина

Сільський голова Акрешорів Марія Пилип’як розповідає, що сім’я, в якій виховується Олексій, – багатодітна. Старша сестра вже заміжня і живе окремо, брат їздить з татом на заробітки до Польщі і невдовзі ожениться, а молодша сестричка вчиться у третьому класі. Пані Марія запевняє, що це звичайна сільська сім’я: батькові підлітка 45 років, а мамі – 42. Вона вже понад три роки бореться з онкозахворюванням, тому ніде не працює.

Аби утримувати сім’ю та заробляти гроші на лікування, батько зі старшим сином – на заробітках. Допомагати мамі та обходити все домашнє господарство змушений Олексій. Жінка пригадує, що колись його старший брат також був зник з дому, але тоді обійшлося без поліції – він пояснив, що сів не в той автобус.

«Що там сталося зараз – не знаю. Кажуть, що він одне говорив психологам, інше – дітям. Про другу втечу дізналася з новин, ніхто мене не повідомив про це. Я в шоці, хлопець був тихим і так швидко виріс, що я й не помітила», – зазначає пані Марія.

Хоч Олексій зник ще ввечері 24 червня, мама звернулася до сільського голови тільки 26-го, а Пилип’як вже зателефонувала у поліцію. Тоді мама Олексія пояснювала голові, що молодша дочка бачила, як він брав рюкзак, і тому всі думали, що з ним нічого страшного не трапилось. Спершу шукали самі, потім вже забили на сполох. «Якби, може, швидше забрали його з притулку, то він би другий раз не втік. А в притулку – різні діти», – зітхає Марія Пилип’як.

Між господарством і навчанням

Директор місцевої школи Микола Марчук вважає, що причиною втечі хлопчика є сімейні негаразди та фінансові труднощі. «Одні кажуть, що він знайшов якусь дівчину і вона вирішила, що він має машину для неї купити. Надивившись різних телепрограм, що можна в Польщу поїхати так, як в Коломию, хлопець поїхав туди. Друга версія, що Олексій вирішив заробити гроші мамі на лікування і приєднатися до тата й брата. Але це нелогічно, бо він же залишився вдома допомагати їй по господарству», – міркує він.

Пан Микола розповідає, що хлопець вчився у школі не дуже добре, однак мав здібності до спорту та трудового навчання. Хоч до школи ходив по можливості, але злісних порушень дисципліни за ним не спостерігали.

«Батьки намагалися, щоб дитина була доглянута, одягнена, помита. Переживали, щоб ходив до школи. Серед товаришів Бог знає як не виділявся та дружив зі своїми сусідами. Знання мав середні, бо, може, й часу не ставало готуватися, як слід. Мабуть, хотілося дитині мати і дорогий мобільник, і комп’ютер», – розповідає Микола Юрійович.

Говорячи про хворобу Олексієвої мами, директор зауважує, що в селі масово хворіють на онкозахворювання. Деякі люди не мають грошей на лікування та зводять рахунки з життям. Ймовірну причину захворювань він бачить у тому, що на території колишньої ракетної бази у Делятині розпочали будівництво і зачепили уранові пласти.

Зауважень до сім’ї не було

Фахівець із соціальної роботи Косівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Оксана Долішняк розповідає, що ця сім’я в них на обліку не перебувала і є благополучною. «Я просто в шоці, що цей хлопчик таке вчудив. Зауважень з моєї сторони до цієї сім’ї немає. Батьки кажуть, що не знають, чому він таке зробив, та не розуміють його вчинку», – каже вона.

Пані Оксана стверджує, що дізналася про першу втечу підлітка від сільського голови. Вже потім мама Олексія повідомила, що він обійшов у суботу, 24 червня, все господарство та близько 21.30 сказав, що йде до друзів і зараз повернеться, а вже 26 червня його затримали у прикордонній зоні.

Після цього хлопця помістили в притулок, а соцслужба та місцева влада мали підготувати пакет документів для повернення його додому. Через тяганину з документами повернення хлопчика затягнулось. Їх вдалося зібрали аж у понеділок, 3 липня, після обіду. Тому в службі вирішили їхати за Олексієм у вівторок зранку, адже дорога далека. Вони б не встигли повернутися у понеділок додому, а ночувати у Львові на вокзалі не хотілось. Тож у вівторок, 4 липня, близько 10-ї години ранку представники соцслужби вже були в притулку, але там їх приголомшили новою витівкою підлітка.

«Я прийшла і запитала, де Олексій, бо хотіла вже якнайскоріше з ним поспілкуватися. А вони сказали, що він разом із ще одним хлопцем і дівчиною втік. Це мене вже добило. Якщо людина розуміє, що вона недобре зробила, і робить те саме, то це геть дивно. Може, його чимось настрашили, може, він боявся, щоб його за Польщу не допитували, може, хотів мамі допомогти? Я вже різні версії розглядаю», – каже Оксана Долішняк.

Однак вже у четвер, 6 липня, до неї зателефонувала мама підлітка та повідомила, що Олексій сам повернувся додому. А перед тим подзвонив і запитав, чи можна прийти.

Діти тікають з дому частіше

Поліції Олексій пояснив, що втік з притулку, тому що дуже хотів додому, а його довго не забирали. Тим паче, була можливість втекти, бо друзі якраз задумали втечу. Але якщо вони поїхали в Київ, то він – додому. Добирався на Косівщину попутним транспортом, бо розумів, що його шукають. Грошей з нього ніхто не брав. Зрештою, він їх і не мав. Таким чином, підліток спершу добрався до Космача, де зустрівся зі знайомим, а вже наступного дня зателефонував до мами і прийшов додому.

Начальник сектору ювенальної превенції ГУНП в Івано-Франківській області Алла Бойчук розповіла, що раніше у правоохоронців була інформація, що хлопець мав конфлікти з мамою, однак він це категорично заперечує. На облік поліція хлопчика не ставитиме. «На облік ставлять тільки за систематичне залишення місця проживання. Минулого разу до нас ніхто не звертався, і ми його не розшукували, тому в нас є тільки одна заява про його зникнення з притулку. Якщо б мама тоді звернулася і він втік тепер другий раз, то ми б його поставили на облік», – пояснює Алла Бойчук.

Втім хлопець перебуватиме у поліції на контролі як дитина з групи ризику, яка схильна самостійно залишати місце проживання. Окрім того, з ним проведуть виховні та профілактичні бесіди. Батьків підлітка до відповідальності також не притягнуть, оскільки коли він втік перший раз, то мама погано себе почувала після курсу хіміотерапії. «Зараз їй роз’яснено, що якщо дитини немає вдома, то вона має зателефонувати у поліцію і повідомити про зникнення. В іншому випадку мама буде притягнена до адміністративної відповідальності», – наголошує пані Бойчук.

Вона розповідає, що з початку року до поліції надійшло 22 заяви про зникнення дітей. Їх всіх відшукали та повернули додому. Однак з кожним роком кількість дітей, які тікають з дому, збільшується. Є навіть так звані «систематичні бігуни», тобто діти, які часто тікають, і правоохоронці знаходять їх протягом кількох годин, бо вже знають, де вони можуть бути. Інколи батьки навіть не намагаються допомагати поліції у пошуку дітей. Так було і у випадку Олексія, коли івано-франківська та львівська поліція його розшукувала, а батьки відпочивали вдома, бо втомилися.

«Я розумію, що мама втомлена, але батько міг би надати допомогу. Вони були тільки з нами на телефонному зв’язку. Загалом, діти тікають з різних причин, але можна виділити три основні: конфлікт з батьками, втеча через кохання, бо родичі забороняють зустрічатися, та наші бродяги-жебраки», – підкреслює Алла Бойчук.

Тому вона закликає батьків повідомляти поліцію одразу після зникнення дитини, адже пошуки починають зразу ж після отримання повідомлення, а не чекають три доби, як колись.

Якою б не була справжня причина втечі підлітка, зрозуміло одне – дітям потрібно приділяти більше уваги. Адже в кожної дитини є певні причини для втечі, тому якщо про них знати, то їх можна уникнути.

Наталя КОЗАК