Персонал, який завезли з РФ, є абсолютно некомпетентним та не має відповідного досвіду.
Український персонал ЗАЕС відмовляється виконувати злочинний наказ нелегітимного керівництва станції щодо запуску блоку №4, про це інформують на сторінці "Енергоатому".
Незаконно призначений російською владою «генеральний директор» тимчасово окупованої Запорізької АЕС Юрій Чернічук вмовляє атомників, які відмовились підписати фейкові контракти з "Росатомом", запустити четвертий енергоблок.
Персонал станції категорично відмовляється виконувати злочинний наказ, який є прямим порушенням ліцензії на експлуатацію, виданої Держатомрегулювання України (ДІЯРУ).
Впродовж останнього тижня через постійний фізичний і психологічний тиск окупантів близько 30 осіб ліцензованого персоналу ЗАЕС покинули Енергодар. Їм вдалось виїхати на підконтрольну уряду України територію.
Чернічук намагається вийти зі становища, що склалося, та долучити до роботи станції тих українських працівників, які ще раніше відмовились підписати фейкові контракти з "Росатомом" і яким було заблоковано доступ на станцію.
Відповідальний український персонал усвідомлює, що порушення умов ліцензії ДІЯРУ призведе до втрати персональних ліцензій після деокупації ЗАЕС.
"Закликаємо українських атомників і надалі не виконувати злочинних наказів окупаційного керівництва станції! Пам’ятайте, що рішення нелегітимних керівників можуть призвести до порушення норм ядерної та радіаційної безпеки станції", - йдеться в дописі.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні