Володимир Зеленський посмертно нагородив командира танкової роти 128 окремої гірсько-штурмової бригади з Івано-Франківщини Степана Потяка.
“За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку постановляю: Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня старшого лейтенанта Потяка Степана Івановича (посмертно)”, – йдеться в указі.
Указ про відзначення державними нагородами України президент підписав 18 липня 2023 року.
“Дякуємо нашим воїнам за мужність, героїзм, виявлені у боротьбі проти російських окупантів. Українці знатимуть і пам’ятатимуть їхні подвиги у війні з ворогом”, – написали на сторінці громади.
Степан Потяк загинув на Запорізькому напрямку 21 червня 2022 року. Боєць брав участь у зоні АТО/ООС. Він був командиром танкової роти танкового батальйону військової частини.
Військовий народився в селі Бистрець Зеленської сільської ради. Степан закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Під час навчання в університеті брав участь у створенні Івано-Франківської патріотичної організації «Карпатська Січ».
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про нього
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного