Це кінорозповідь про життєвий і творчий шлях дисидента.
2 листопада в український прокат вийшов документальний фільм режисера Сергія Буковського “Іван і Марта”.
Це ніжна історія стосунків літературознавця, публіциста і шістдесятника Івана Дзюби та його дружини Марти, пише “24 Канал”.
У листопаді 2021 року в інтерв’ю “24 Каналу” Сергій Буковський повідомляв, що у них підписаний контракт на фільм про літературознавця, дисидента Івана Михайловича Дзюбу, якому нещодавно виповнилося 90 років.
“Слава Богу, ми встигли його зняти”, – зауважив режисер.
Що варто знати про стрічку “Іван і Марта”
Документальний повнометражний фільм “Іван і Марта” – це кінорозповідь про життєвий і творчий шлях дисидента, українського літературознавця Івана Михайловича Дзюбу та його дружину Марту.
На офіційному сайті Сергія Буковського можна переглянути фото, де Іван Дзюба разом зі своєю дружиною Мартою на знімальному майданчику – у себе вдома.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи