© Юлія Головчин «Притчі»

Напевно нема нікого не нарікаючого:
– Ненавиджу надокучливого начальника…
– Недолюблюю невістку…
– Нагострили ножі на небожів…
Нарікання, нарікання, нарікання: «недруги, невдачі, насмішки, неволя».
Незбагненний народ… Не нарікають незрячі, невидячи небозводу; не нарікають німі; не нарікають нерухомі. Нарікають невдячні. Нібито на негоду, неврожай, ностальгію. Не нехтуйте надбаним. Не нарікайте!
Нині нарікаєте – назавтра – новопредставлений. Небіжчик. Небуття… Навіщо нагромаджувати, надбудовувати, надиматися. Навіщо надлишку наїдків, напитків? Наїдки надгниють. Надаремно.
Народе, навіщо? Навіщо нарікаєте? Набачені не нарікають!
Навіжені, навіщо нові наряди, намальовані нігті, найкращі намиста?
Нагально  необхідно нові наділи, надміру настарчити нажитків – наїдків, неординарних напитків, наймати наймитів… Направду, немудрі! Намножуючи нарікати…
Невже недочуваєте, недобачаєте навколо незрячих, нерухомих…
Наболіло? Накипіло, надоїло? Нема наднових, надмодних, надсучасних нарядів? Навіщо надривати нерви? Навідайтесь на некрополь… надивіться на надгробки назавше надломлених нерозтрачених надій. Напослідок навідайте напівживих, напівзабутих, напівсвідомих. Ну? Набачились? Надалі нарікатимете? Нарікаючий народ – нижче ніж ніщо. Народжені нагими – нагими новопредставляться.
Не насміхайтеся над нижчими. Не несіть незгоди.
    

      Напишіть нагадування: не нарікати! Натомість, назавтра насамперед натще нирніть ниць – навколішки. Невдячні, неодмінно надішліть Небу наспіви! Нахиліться над небажаними, нелюбими немовлятами. Навідайте недієздатних, недужих, недоглянутих, немічних. Наголошую: нагорода – небеса!

Небіж – син брата або сестри; племінник
Небіжчик – померла людина
Небуття – перестати існувати
Наділ – ділянка землі
Некрополь – кладовище, могильник
Прикарпатська письменниця Юлія Головчин підготувала 33 унікальні духовні розповіді, які будуть опубліковані на нашому сайті до 24 серпня. Текст притч складений зі слів, які починаються виключно на одну і ту ж літеру українського алфавіту.