За півроку екологи зафіксували вже третю незаконну вирубку дерев на Калущині. Подекуди кремезні дерева рубають не криючись: у білий день і ледь не на очах в поліції. Винних чомусь не карають. Натомість у судовому реєстрі – десятки вироків по області, фігурантами яких є мешканці, які зрубали по одному-два дерева для власних потреб. Їх карають оперативно і зі всією суворістю. То закон не один для всіх?

Волонтери громадської організації «Грінпіс-Карпати» минулого літа виявили незаконну вирубку п’яти столітніх дубів у Довговойнилівському лісництві. Ліс, де «попрацювали» невідомі, знаходиться неподалік калуської промзони. Вирубку виявили випадково: помітили підозрілі сліди техніки, що вели з лісу. За цими слідами активісти й потрапили на місце злочину. Застали лише пні та понищений технікою молодий ліс. Проте поміж дерев було добре видно сліди коліс важкої техніки, за якими фахівці могли б ідентифікувати транспортні засоби та знайти винних.

«Про виявлені факти ми одразу повідомили керівництво лісгоспу. За попередніми підрахунками, внаслідок вирубування цих дубів довкіллю було завдано шкоди на 250-350 тисяч гривень, – каже голова громадської організації Роман Переймибіда. – Поліція порушила кримінальне провадження. Восьмий місяць іде слідство. Але винних так і не знайшли, а нам до сьогодні з поліції не надійшло жодної офіційної відповіді на наші звернення. Натомість кілька днів тому ми зафіксували ще одну вирубку. Також у промзоні міста».

За словами Романа Переймибіди, цього разу біля одного з цехів «Карпатнафтохіму» зрізали чотири вікові дуби і з десяток вільх. Поліція, що прибула на місце події за викликом активіста, склала протокол, зробила кілька фотознімків і попросила написати заяву на ім’я начальника поліції.

«Мене дуже здивувало, що правоохоронці навіть не порахували, скільки було зрізано дерев, не зробили жодних замірів, не зафіксували, скільки дерев уже вивезено, а скільки ще залишається зрізаними безпосередньо на місці. За нашими оцінками, на землі залишалося ще приблизно 6-8 кубометрів лісу, – наголошує Роман Переймибіда. – Ще одне: на вході до цеху, біля якого відбулася вирубка лісу, розташовано дві відеокамери. Вони зафіксували осіб та техніку, якою так зухвало було завдано шкоди довкіллю. Тому я вважаю, що розкрити цей злочин можна було б за лічені години».

Днями керівник ГО «Грінпіс-Карпати» з двома іншими волонтерами організації та журналістом «ГК» навідалися до керівника Калуського відділу поліції, щоб з’ясувати, як просувається слідство. Але Василь Маківничук, посилаючись на зміни в законодавстві, повідомив, що за більшістю таких заяв навіть не може відкрити карну справу.

«Щоб ми порушили кримінальне провадження, має бути збитків на 1 мільйон 900 тисяч. Якщо збитки менші, то ми можемо лише провести попередню перевірку за відповідним зверненням. Так визначив законодавець», – запевнив керівник поліції. За його словами, винних можна притягнути до адміністративної відповідальності, але це – прерогатива екологічної інспекції.

Між тим стаття 246 Кримінального кодексу України (Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) якраз визначає міру відповідальності за вирубування дерев і навіть чагарників. У примітці до цієї статті зазначено, що істотною шкодою «вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян…» У грошовому еквіваленті це становить 34 тисячі гривень. Мінімальне покарання, передбачене цією статтею, – штраф у розмірі від 1700 гривень. Санкція статті передбачає також арешт, обмеження волі і навіть ув’язнення. Якщо на вирубці дерев порушника спіймають вдруге або ж буде доведено причетність до злочину групи осіб, то штраф уже не передбачено, натомість – обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

У Калуському відділі поліції за фактами вирубок лісу, які зафіксувала організація «Грінпіс-Карпати», інформацію нам надали лише частково. За словами Василя Маківничука, відомості щодо факту нещодавньої вирубки поблизу «Карпатнафтохіму» зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень. «За результатами розгляду цього звернення матеріали направлені до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області для розгляду та вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності», – зазначив начальник поліції. А от коментувати стан розгляду схожої скарги щодо вирубки лісу у липні минулого року він відмовився.

Загалом, зазначають у поліції, від початку цього року до них надійшло три звернення щодо незаконних вирубок. За всіма цими фактами матеріали передали в екологічну інспекцію. Один із останніх випадків – самовільне вирубування дубів мешканцем села Завій. За версією поліції, йдеться про самовільно зрубані три дуби неподалік кладовища.

«На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. Мешканець села, який зрізав дерева, повідомив, що проводить чистку чагарників на прилеглій до кладовища території», – кажуть у калуській поліції.

Еколог Роман Переймибіда розповідає деталі: «Там було зрізано більше, аніж три дерева. Акцентую: це столітні дуби. Чоловік, який їх зрізав, доглядає за кладовищем, але він ніяк не може бути тим, хто ті дуби садив чи виростив, як він заявляє. Зауваження щодо його самовільних дій спершу робили його односельці, але він на них не реагував. Довелось викликати поліцію, але навіть при правоохоронцях він заявив, що різав і буде різати».

Завійський сільський голова Василь Романів у коментарі «ГК» зазначив, що зрізано вісім дубів і один граб. Дерева росли на земельній ділянці, яка є комунальною власністю. До того ж, там є ризик зсуву ґрунту.

«Він різав один день – ми викликали поліцію. Але через два дні він знову почав різати дерева. Ми зверталися у поліцію ще раз, – наголошує сільський голова. – Нині приблизно 15 «кубів» дуба поскладані біля господарства того чоловіка, бо він собі спокійно вивіз дерева. Управи немає. То виходить, що може різати хто де хоче і що хоче?»

У селі наразі чекають на перевірку екологічної інспекції, куди також звернулися активісти та сільська влада, а тепер уже й поліція. Перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігор Яківчук повідомив, що перевірка відбудеться, щойно буде отримане погодження Міністерства екології. Також він акцентує, що у випадках виявлення незаконних порубок дерев на території сільських чи селищних рад, а також на території лісових фондів будь-яка фізична особа може звернутися до їхньої інспекції з проханням провести перевірку. У заяві треба максимально точно вказати місце вирубки, приблизну кількість зрізаних дерев, а також можна зазначити, щоб перевірка проводилась у присутності заявника.

«Постановою Кабміну №1045 від 1 серпня 2006 року чітко затверджено порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. Якщо йдеться про приватну територію, то погодження  місцевого виконавчого органу влади не потрібне. Якщо ж це комунальна власність, то без голови сільської ради і спеціально створеної комісії зрізати зелені насадження не можна», – наголошує Ігор Яківчук та рекомендує добре ознайомитися з постановою Кабміну. За його словами, у випадках виявлення самовільних рубок громадянам варто звертатися не у поліцію, а саме в екологічну інспекцію. «Якщо буде виявлено порушення, ми самі скеруємо відповідні матеріали в поліцію, де їх буде належно зареєстровано та опрацьовано, – додає посадовець.

Отож, наразі, як мінімум, за трьома фактами незаконних вирубок дерев на Калущині винних не знайдено. І це при тому, що «дроворуби» діяли досить відкрито і їхні особи або відомі, або ж можуть бути встановлені. Такий стан справ, по-перше, позначається на місцевих бюджетах, до екологічних фондів яких мали би надходити штрафи за самовільні вирубки. По-друге, може провокувати інших мешканців до вчинення аналогічних дій.

Між тим у судовому реєстрі лише по Калуському району знаходимо кілька справ, з яких видно, що механізм покарання навіть за одне зрубане дерево є. Так, мешканця Сівки-Калуської у лютому минулого року оштрафували на 5100 гривень за зрізану в лісі поблизу сусіднього села Кадобна ялину. В матеріалах справи зазначено, що чоловік «вчинив незаконну порубку одного сироростучого дерева породи «ялина європейська» діаметром пня 25 см, чим завдав ДП «Калуське лісове господарство», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, істотної шкоди на суму 2468,05 гривень». Окрім того, що отримав штраф, чоловік позбувся ще і пили, якою скоїв злочин. У вироку суду зазначено, що вона має бути знищена.

У березні того ж року Калуський міськрайонний суд розглядав справу щодо ще одного мешканця району. В матеріалах справи зазначено, що чоловік «… незаконно, без належного на те дозволу, вчинив незаконну рубку одного дерева породи сосни звичайної, діаметром пня 44 см, та здійснив її розкрижування за допомогою бензопили, чим завдав істотної шкоди навколишньому природному середовищу на суму 7578,21 гривень». Сосну у лісі неподалік села Середній Угринів для власних потреб тоді різав батько трьох малолітніх дітей. У результаті йому також довелося заплатити 5100 гривень штрафу.

Ще один вирок суду датується жовтнем 2018 року. У ньому йдеться про чоловіка, який зрізав неподалік села Підмихайля граб діаметром 23 см, чим завдав державі шкоди на 2468,05 гривень. Щоб уникнути відповідальності, він спробував дати хабар лісничому. Тож в суді йому довелося відповідати вже за двома статтями Кримінального кодексу.

В інших районах області схожих справ також чимало. Наприкінці листопада 2018 року, до прикладу, Коломийський районний суд оштрафував навіть неповнолітнього хлопця, якого теж спіймали на зрізуванні двох дубів. Тож виходить, що механізм покарання все ж таки є. От тільки застосовують його чомусь не до всіх.

Тетяна КІНДЮХ