Режисер: Кімбл Рендолл

В ролях: Келсі Греммер, Келлан Латс, Лі Бінбін, Ясмін Кассім, Стефен Доусон

Джія (Лі Бінбін) – фахівець з отруйних істот, і саме до неї звертається за допомогою бізнес-партнер її батька Мейсон (Келсі Греммер). Мейсон збирає експедицію для пошуків Люка (У Чунь) – брата Джії, який зник, досліджуючи могилу імператора, що, за чутками, зумів продовжити своє життя до кількох сотень років. Прибувши в цей район, рятувальний загін потрапляє в піщану бурю і змушений заховатися у самотньому будинку. Усередині виявляються труп, нашпигований отруйними павуками, перелякану китайську дівчинку і вхід у катакомби, де кожен крок може стати останнім.

Коли фільм змінює за час виробництва кілька назв, зазвичай це не дуже добрий знак, а «Вартові могил» змінили їх стільки, що можна викликати представників Книги рекордів Гіннесса. Запустили його під нейтральною назвою «Гніздо», також він встиг побувати «Павутиною», «Павуковим гніздом», «Гніздом загадок», «Гніздом і пошуком отрути безсмертя» і, на закуску, «Правоохоронцями могил», яких буквально в останній момент перейменували на «Сім вартових могил», що вельми кумедно, тому що якщо вважати правоохоронцями цих самих павуків, їх тут сім тисяч разів по сім. Втім, логіка – не найсильніше місце цього фільму і його творців, тому що все, на що їх вистачило, це взяти сценарій класичних «Чужих» Джеймса Кемерона і переписати його, замінивши інопланетну колонію на давню могилу, бравих десантників – на експедицію вчених, а інопланетних чудовиськ – на мутованих павуків. Якщо не звертати уваги на цю «мішуру», подібність сюжетів колосальна – починаючи з дівчинки, яку герої знаходять у спустошеному монстрами будинку (причому вона говорить тільки по-китайськи, тобто теж практично німа), і поведінки окремих героїв (представник корпорації кидає всіх, зачинивши у них перед носом двері, місцевий гендель Хадсон розмовляє виключно дотепами), і закінчуючи звичками павуків і наявністю у них гігантської матки. І це ще не кажучи про те, що Лі Бінбін в якийсь момент знімає верхній одяг і залишається в сірій футболці, що робить її схожою відразу і на Ріплі, і на Лару Крофт.

Зі сказаного вище у вас могло скластися враження, що «Сім вартових могил» програють, порівняно з «Чужими», але це не зовсім так – вони просто не гідні цього порівняння. Це нудна, тупа, не страшна і в цілому досить бездарна картина, написана, поставлена ​​і зіграна абияк. Взагалі, фільм знімався з прицілом на китайський прокат, і на рівні концепту «Сім вартових могил» мали непогані шанси – кіно про монстрів там все ще новинка (лише якихось 15 років тому розважальні блокбастери в тамтешньому прокаті з’являлися вкрай рідко), а різноманітні історії про дослідників могил буквально вчора мали величезний успіх (лише в 2015-му вийшли «Хроніки примарного племені» і «Моцзінь», а через рік з’явилися «Нападники в часі» і кілька серіалів). Але поки фільм знімався і шліфувався на постпродакшені (якщо, звичайно, до спецефектів двадцятирічної давності цей термін взагалі застосуємо), ситуація в корені змінилася, і навіть наявність декількох 3D-ефектів виглядає, скоріше, архаїчно, ніж вражаюче. Так що всі намічені козирі фільм розгубив на півдорозі, поставши перед кінцевим глядачем у безпорадному вигляді – навіщо такий треш зразка 2000 року дивитися в 2018-му, незрозуміло.

ФЕЛІНСЬКИЙ