• “Страждають більше, ніж ми”: українська акторка заступилася за “хороших росіян”

  • Вона також наголосила, що поважає російських колег, які виїхали з країни й висловлюють чітку позицію щодо війни.

    Українська акторка Катерина Кістень, яка знялася у ситкомі “Коли ми вдома”, зараз проживає у Швеції. За її словами, у Стокгольмі багато росіян, вона з ними спілкується і називає їх справді хорошими.

    Про це акторка розповіла в новому інтерв’ю Аліні Доротюк, пише “24 Канал”.

    Катерина Кістень висловилася про “хороших росіян”

    “Вони страждають більше, ніж ми тут (у Швеції – “24 Канал”), тому що це їх стосується більше, ніж будь-кого. Вони всі несуть за це внутрішню відповідальність. Вони всі включилися в роботу гуманітарну. Я просто постійно бачу ці очі, і я не можу цій людині сказати: “Гей ти, руський”. Я на такому рівні не можу, людському”, – сказала Катерина.

    Акторка пояснила, що поважає російських колег з антивоєнною позицією, а про тих, що залишилися в країні сказала таке:

    “На жаль, ця величезна країна, в якій одиниці роблять протести, сама перемелює ці одиниці. І тому вимагати від цих одиниць вийти з плакатом на площу – це означає убити себе, засунути себе за ґрати, знищити свою сім’ю. Я не можу таке пропонувати людям”.

  • Крім цього, Катерина відзначила, що до Президента України Володимира Зеленського ставиться з великою повагою та вдячністю: “Він особлива людина”.

    Що відомо про Катерину Кістень

    Заслужена артистка України. За роль Насті Єрмакової у відомому серіалі “Коли ми вдома” отримала телевізійну премію “Телезірка”. За останні роки знялася в проєкті “Любов і блогери” та “Моя улюблена Страшко”.

    Реакція українців

    • “Усе “неоднозначно” в безпечній Швеції, а в Україні людям під обстрілами все дуже і дуже однозначно”;
    • “Катерина дуже відверта в цьому інтерв’ю, дякую за все, що ви робите у Швеції для того, щоб люди знали про війну, але, дійсно, для того, щоб все було “однозначно” потрібно бути в Україні”;
    • На спічі про стражденних росіян, про повагу до тих, які виїхали, в мене полились матюки! Давайте їх піднесемо до рангу святих! Гидко! Розкажи про очі та страждання людям, які залишились без домівок, людям, які втратили все: дітей, родину, будинки! Сидячи у Швеції, можна транслювати гуманізм гуманний”;
    • “Катерина – талановита акторка. Але є відчуття, що, знаходячись за кордоном, не особливо розуміє, що ми тут переживаємо кожного дня”;
    • “Дуже дивно чути про хороших росіян. У нас гинуть люди щодня”.

    Читайте також: Акторка серіалу “Всі жінки відьми” відреагувала на екоцид в Україні

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи