• “Страждають більше, ніж ми”: українська акторка заступилася за “хороших росіян”

  • Вона також наголосила, що поважає російських колег, які виїхали з країни й висловлюють чітку позицію щодо війни.

    Українська акторка Катерина Кістень, яка знялася у ситкомі “Коли ми вдома”, зараз проживає у Швеції. За її словами, у Стокгольмі багато росіян, вона з ними спілкується і називає їх справді хорошими.

    Про це акторка розповіла в новому інтерв’ю Аліні Доротюк, пише “24 Канал”.

    Катерина Кістень висловилася про “хороших росіян”

    “Вони страждають більше, ніж ми тут (у Швеції – “24 Канал”), тому що це їх стосується більше, ніж будь-кого. Вони всі несуть за це внутрішню відповідальність. Вони всі включилися в роботу гуманітарну. Я просто постійно бачу ці очі, і я не можу цій людині сказати: “Гей ти, руський”. Я на такому рівні не можу, людському”, – сказала Катерина.

    Акторка пояснила, що поважає російських колег з антивоєнною позицією, а про тих, що залишилися в країні сказала таке:

    “На жаль, ця величезна країна, в якій одиниці роблять протести, сама перемелює ці одиниці. І тому вимагати від цих одиниць вийти з плакатом на площу – це означає убити себе, засунути себе за ґрати, знищити свою сім’ю. Я не можу таке пропонувати людям”.

  • Крім цього, Катерина відзначила, що до Президента України Володимира Зеленського ставиться з великою повагою та вдячністю: “Він особлива людина”.

    Що відомо про Катерину Кістень

    Заслужена артистка України. За роль Насті Єрмакової у відомому серіалі “Коли ми вдома” отримала телевізійну премію “Телезірка”. За останні роки знялася в проєкті “Любов і блогери” та “Моя улюблена Страшко”.

    Реакція українців

    • “Усе “неоднозначно” в безпечній Швеції, а в Україні людям під обстрілами все дуже і дуже однозначно”;
    • “Катерина дуже відверта в цьому інтерв’ю, дякую за все, що ви робите у Швеції для того, щоб люди знали про війну, але, дійсно, для того, щоб все було “однозначно” потрібно бути в Україні”;
    • На спічі про стражденних росіян, про повагу до тих, які виїхали, в мене полились матюки! Давайте їх піднесемо до рангу святих! Гидко! Розкажи про очі та страждання людям, які залишились без домівок, людям, які втратили все: дітей, родину, будинки! Сидячи у Швеції, можна транслювати гуманізм гуманний”;
    • “Катерина – талановита акторка. Але є відчуття, що, знаходячись за кордоном, не особливо розуміє, що ми тут переживаємо кожного дня”;
    • “Дуже дивно чути про хороших росіян. У нас гинуть люди щодня”.

    Читайте також: Акторка серіалу “Всі жінки відьми” відреагувала на екоцид в Україні

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    ЦЕ ЗОЛОТЕ ЗОЛОТО…

                Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу.             І вже на виставці пригадала собі, що росла з

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи