З вогню та в полум’я. А там – смерть. Чи то пак зрада? Минуло вже більше двох років, але рідних відважного коломийського розвідника Сергія Лисенка й досі мордують суперечливі здогади навколо дивної загибелі бійця. Докладніше >>
Хуліган війни
Часом війна вражає у саме серце. В прямому сенсі. Добряк і правдолюб Тарас Бурдяк із Косівщини був солдатом, який не жив за уставом. Але при цьому був ідеальним воїном. Фаталіст, який геть нічого не боявся: ні ворожих куль, ні бунту проти зрадницьких наказів. Докладніше >>
Друг Ломик
Кажуть, снаряд не потрапляє двічі в ту саму вирву. Потрапляє. Саме так загинув боєць ДУК ПС із Надвірнянщини Дмитро Ломей. Йому вкотре за життя не пощастило. Того разу востаннє. Дивакуватий воїн із безстрашним серцем і дитячою душею, якому так бракувало бодай крихти талану. Докладніше >>
Бунтар, який спішив жити
Івано-франківський воїн Тарас Шевченко був із тих, які ніколи не дають задню. Коли покликали на позицію «нуль», вийшов першим. Коли командир запропонував навчити ставити «розтяжки», то з-поміж 30 вояків на позиції захотів лише він один. За жорстокою іронією долі саме на «розтяжці» увірвалося життя цього відважного солдата. Докладніше >>
Офіцер, який умів чути Бога
Командир, що не боявся смерті, знав напам’ять Біблію і часто читав її для вояків. Вважав їх своїми дітьми. Нещодавно в Івано-Франківську прощалися із загиблим івано-франківським капітаном, начальником розвідки 24-ї ОМБ Віталієм Сенюком, який після виходу на пенсію і складної операції на спинному мозку не всидів вдома і з самого початку війни рушив на передову. Докладніше >>
Вантаж 200. Дорога в Рай
«Найдоблесніші воїни, які загинули в бою, потрапляють після смерті в Вальхаллу, рай для героїв-бійців. Щодня це небесне військо веде боротьбу насмерть зі злом, допомагаючи боротися воїнам земним. Щодня в Вальхаллі вони гинуть, але щоразу воскресають, щоб продовжити свою звитяжну війну…» Сліз не в змозі стримати навіть священик, який щойно відспівував воїна, молодого хлопчину, згідно з християнськими традиціями. Докладніше >>
Народжений для війни
Вояка-феномен з Івано-Франківська, якого називали богом війни і порівнювали з козаками-характерниками. За два роки жоден із його воїнів не поліг! Днями вшановували першу річницю загибелі легендарного командира ДУК ПС Григорія Семанишина, якого знали за позивним Семен. Без перебільшення, це значна втрата для всієї України. Втрата, навколо якої й досі витають чутки про дивні обставини. Докладніше >>
Майже безсмертний
Той, що жив лише за покликом серця. Він тричі заглядав у вічі смерті, однак вдавалося вислизнути. А того разу не вдалося. Калуський «айдарівець» Василь Боднар із позивним Югослав назавжди заплющив очі у Щасті – місті, де так забракло щастя. Докладніше >>
Закоханий у небо
Герой, що марив небом і мріяв про власний парашут. 422 занурення у воду і 145 стрибків з парашутом. Майстер військової справи з Коломиї, який підготував понад півтисячі десантників. А себе не вберіг. Тепер для рідних загиблого вояка соняхи назавжди асоціюватимуться зі смертю і кривавим жахіттям війни. Докладніше >>
«Я буду героєм…»
Той «зелений коридор» став для нього «чорним». Смертельний шлях під Іловайськом украв життя сміливця, але здійснив його заповітну мрію. Історія цього загиблого прикарпатського вояка яскраво ілюструє огидну істину: на війні одні гинуть, а інші на цьому нахабно заробляють. Докладніше >>
Хлопець, який нічого не боявся
Нещодавно загиблому івано-франківському вояку АТО Андрієві Прошаку відкрили меморіальну дошку в Коледжі електронних приладів, де він свого часу вчився. Вшанувати пам’ять іванофранківця прийшли батьки та чимало бойових побратимів. Кожен не вгавав повторювати: жахлива втрата – 25-літній Андрій Прошак був справжнім героєм. Того дня дощило. Здавалося, навіть небо за ним плаче. А мама ридає вже півтора року. Докладніше >>
Розрита могила
Невтішна статистика жертв збройного конфлікту на сході України не обмежується лише цифрами убитих і поранених. Наразі на Прикарпатті 11 бійців числяться зниклими безвісти. Деякі тіла вдалося ідентифікувати, проте родичі відмовляються визнавати страшну правду. Інші – неопізнані, поховані під певним порядковим номером далеко від рідного дому, там, де їм судилося знайти останній прихисток. Докладніше >>
Могила з двома пам’ятниками
Раніше чвари стосувалися грошей – матеріальної допомоги, яку виплачують родичам загиблих учасників АТО (див. статтю «Життя після смерті» у номері «ГК» за 14 травня 2015 р.). Тепер – місця поховання. І мати, і дружина вирішили поставити пам’ятник на могилі Ігоря Денисіва, але кожна від себе. Докладніше >>
Родичі загиблих винять генерала
У місті Павлограді, що на Дніпропетровщині, триває судовий процес над заступником начальника Генштабу ЗСУ, генерал-майором Віктором Назаровим. Його звинувачують у злочинній халатності, через яку в червні 2014 року в аеропорту Луганська був збитий літак ІЛ-76 із 49-ма українськими військовими на борту. Серед загиблих був і коломиянин, військовий льотчик 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації Олександр Козолій. Докладніше >>
Прощавай, Морячок
Розділити біль втрати сина, брата і друга прийшли односельчани загиблого, представники районної та місцевої влади, духовенство, колеги і побратими. Під супровід військового оркестру Національної гвардії України, звуки трембіти та почесної варти тіло бійця пронесли до місцевого храму, де відбулося заупокійне богослужіння. Докладніше >>
Прикарпатські депутати хочуть, щоб обласна прокуратура рослідувала загибель бійця АТО
З таким депутатським запитом під час 39 сесії обласної ради виступив депутат Іван Харук. Докладніше >>
Деркачова Ольга 
Рязанцева Яна 
Магда Євген 
Волошин Тарас