У селі Камінне, що в Івано-Франківській громаді, з 1 вересня проводитимуть екскурсії на комунальну пасіку. Тут діти зможуть побачити справжній вулик, познайомляться з бджолами, основами апітерапії, скуштують мед. «Дякую о. Богдану і старості села Камінне за роботу, яку вони роблять. Вони горять і докладають багато зусиль, щоб це місце розвивалось», – зазначив очільник громади Руслан Докладніше >>
У селах Радча та Братківці Івано-Франківської міської територіальної громади на ділянках комунального підприємства продовжує цвісти гречка. Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради запрошує пасічників встановлювати там вулики. «Для інтенсивного медозбору пропонуємо розмістити вулики неподалік цвітіння культури. За більш детальною інформацією розміщення ділянок, технології обробітку с/г культури звертайтеся за номером телефону +380684857250», – Докладніше >>
Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, що з 2008 року Україна займала перше місце з виробництва меду в Європі? Валовий збір становив до 75 тис. тонн. А Докладніше >>
Відома династія пасічників живе в тисменицькому селі Тязів. Тут досі не вживають цукру – лише мед. Ще у цьому селі є так багато давніх пам’ятних хрестів, як ніде більше, є унікальна колекція старовинних вишиванок, а місцевий аматорський театр запрошують на гастролі по всій області. Не мед, а мід Тязів завжди славився пасіками, і кажуть тут Докладніше >>
Здавна виробники сільськогосподарської продукції шанували бджіл, адже ці комахи забезпечують запилення рослин гречки, ріпаку, соняшнику, овочевих, плодоягідних та бобових культур. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює