Марія Григорець, мешканка села Княждвір Печеніжинської громади, що на Коломийщині, святкує 100-річчя. Все життя жінка пропрацювала в колгоспі, своїми руками збудувала хату, часто доводилося працювати вночі, щоб мати свою оселю. «Доля нагородила ювілярку дочкою, чотирма онуками та дванадцятьма правнуками. Свій 100-літній ювілей зустрічає в колі своїх рідних в доброму настрої, багато колядує та посміхається», – Докладніше >>
13 травня цього року Пелагея Козьменко відсвяткувала 107 років. За своє довге життя пережила чимало: дві війни, голод, втратила рідних та оселю. Без діла ніколи не сиділа, працювала з 13-ти років. Сьогодні, 2 серпня, пішла з життя доброзичлива, мудра, мужня, цікава жінка, яка з молодих років і до останніх днів життя палко молилася за Україну, Докладніше >>
У селі Красне, що на Прикарпатті, проживає довгожителька Ганна Микитин. Коли вітаємо своїх рідних чи близьких, то насамперед бажаємо їм міцного здоров’я та довгих років життя. Чи не кожен з нас хоче дожити до старості, але, на жаль, не кожному судилося. Довгожителі кажуть, щоб довго прожити на землі, треба заслужити цю милість в Бога. Мабуть, Докладніше >>
Середня тривалість життя в Україні – 70 років, а кожний третій чоловік не доживає i до 60-ти. Не так давно Інститут геронтології нарахував 111 тис. українців віком понад 90 років та 2 тис. осіб, які прожили понад 100 років. Зокрема, на Прикарпатті мешкають 22 довгожителі, які переступили столітній рубіж. Докладніше >>
Пожежники здійснили мрію однієї з найстаріших мешканок Монпельє, що у Франції, у її 112-й день народження. Літня жінка Матильда Лартіго народилася 24 березня 1905 року. Бачила 17 президентів і дві світові війни, а також стала однією з перших жінок, які отримали водійські права, але досі тільки мріяла посидіти в кабіні пожежної машини, інформує інформує ТСН. Про бажання Докладніше >>
На Прикарпатті побільшало довгожительок Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює