Президент України Володимир Зеленський напередодні Дня фізичної культури і спорту зустрівся з переможцями ІІІ Європейських ігор, на яких збірна України виборола третє загальнокомандне місце. Каноїстка з Івано-Франківська Людмила Лузан теж отримала нагороду – орден княгині Ольги II ступеня, йдеться в указі президента №565/2023. «Нагородити орденом княгині Ольги ІІ ступеня Лузан Людмилу Володимирівну – дворазову чемпіонку Докладніше >>
Українські веслувальниці завоювали чотири медалі (1 золоту і 3 бронзові) на Суперкубку міжнародної федерації каное, який відбувся в американській Оклахомі. 24-річна каноїстка Людмила Лузан завоювала золоту медаль на дистанції 350 м і бронзову на дистанції 1000 м (з однією перебіжкою), 32-річна луцька байдарочниця Марія Повх завоювала в цих видах програми бронзові нагороди, інформує пресслужба ФКУ. Докладніше >>
Став відомий розмір призових, які отримають українські спортсмени за виграні нагороди Олімпіади в Токіо. За золоту медаль буде виплачено 125 тисяч доларів, за срібло – 80 тисяч, за бронзу – 55 тисяч, повідомляє Трибуна. Плавець Михайло Романчук та каноїстка Людмила Лузан виграли на Іграх в Токіо по дві медалі. Вони повинні отримати по 135 тисяч Докладніше >>
Сьогодні, 28 листопада, під час оперативної наради міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нагородив веслувальницю Людмилу Лузан. «Ми нагороджували під час звіту людей року, але є різні життєві обставини. Тому зараз ми нагороджуємо Людмилу Лузан», – зазначив мер. Нагадаємо, що івано-франківська каноїста Людмила Лузан у червні 2017 року стала чемпіонкою України. До своїх успіхів вона йшла Докладніше >>
Франківчанка Людмила Лузан завоювала перше для України “срібло” Кубку світу з веслування. Докладніше >>
Франківська веслувальниця Людмила Лузан стала срібною призеркою етапу Кубку світу, який проходить у португальському місті Монтемор-у-Велью. Докладніше >>
Франківчанка Людмила Лузан здобула дві срібні нагороди на чемпіонаті Європи з веслування на каное серед юніорів, що завершився у румунському місті Басков. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює