Завдяки злагодженій роботі анестезіологів, хірургів та гематологів Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні вдалося врятувати життя трирічного пацієнта з гнійним перитонітом. Про це у мережі написав генеральний директор лікарні Тарас Мельник, передає Галицький кореспондент. Додатковим викликом для лікарів було спадкове захворювання – гемофілія. Однак операцію вдалося провести без крововтрати, що було б неможливим без дороговартісних препаратів, Докладніше >>
95% уражених легень, 48 днів у реанімації, 30 з них підключений до апарату ШВЛ. Майже три місяці у лікарні 62-річний бурштинець Володимир Литвіняк боровся з COVID-19 і переміг. Лікарі кажуть – рекордсмен. Дочка запевняє – диво, інформує “Галицький кореспондент” з посиланням на РАІ. Цього пацієнта лікар анестезіолог-реаніматолог Юрій Манівчук не забуде ніколи. Йому давали 1% Докладніше >>
Станом на ранок 19-го березня в обласній клінічній дитячій лікарні перебувають 38 дітей у відділенні, в якому лікують хворих на COVID-19. У 28-ми з них підтвердився діагноз “коронавірусна інфекція”, решта – дообстежуються. Про це повідомив генеральний директор медзакладу Тарас Мельник. За його словами, найменшому пацієнту з COVID-19 – 14 днів, пише “Суспільне”. “У нас у Докладніше >>
18 травня в Івано-Франківську помер місцевий житель Роман Сімків. Дружина померлого звинувачує лікарів у халатності, через яку вона залишилася вдовою, а їхня малолітня донечка втратила батька. Докладніше >>
У державний лікувальний заклад без черг? Звучить наразі доволі міфічно. Всі звикли, що на відвідини поліклініки чи іншої медичної установи слід витратити дві-три години, а то й більше. А ще гірше, коли для візиту в той чи інший кабінет слід знайти свою медичну картку, номер якої записали на якомусь клапті паперу. Коли медицина перейде на цивілізований облік пацієнтів, з’ясовував «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює