6 березня в Івано-Франківську пройшов вечір пам’яті українського композитора Володимира Івасюка. Подія проходила в центральній міській бібліотеці. Вечір приурочувався 70-річчю від Дня народження композитора. Модератор дійства Ганна Паркулаб окреслила вагомий внесок співця “Червоної рути” у розвиток української культури. Композитор за роки творчості здобув всенародне визнання та став лауреатом державної премії України імені Тараса Шевченка (1994 Докладніше >>
Сьогодні, 7 березня, в Івано-Франківську, напередодні відзначення 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбувся святковий концерт. Послухати вокальні та інструментальні колективи Прикарпаття в обласну філармонію імені Іри Маланюк прийшли заступник голови облдержадміністрації Віталій Федорів, перший заступник голови обласної ради Василь Гладій, – повідомляє Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Цитуючи віршовані рядки видатного українського поета, Віталій Федорів згадав Докладніше >>
Сьогодні, 5 березня, в Івано-Франківську відбулась оперативна нарада у міського голови Руслана Марцінківа. Під час засідання директор департаменту культури Надія Загурська розповіла про підготовку та проведення заходів до відзначення 205-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. Вона пояснила, що цьогоріч в Івано-Франківську підготували 31 захід, які розпочались ще 27 лютого. Загурська розповіла, що 6 березня влаштують Докладніше >>
Сьогодні, 28 лютого, в Івано-Франківську відбулось засідання виконавчого комітету. Під час нього обговорили святкування до 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Докладніше >>
Сьогодні, 21 лютого, у Франківському драмтеатрі відбулася прес-конференція з нагоди відзначення Шевченківських днів. 9 березня народився Тарас Шевченко – відомий художник і геніальний поет, якого називають Кобзарем. У цю ж пору він відійшов у вічність на 47-ому році життя. Щороку в Івано-Франківську вшановують пам`ять Кобзаря і відзначають Шевченківські дні. В рамках проведення заходів у Франківському Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює