7 січня в Івано-Франківську, у монастирі Царя Христа благодійники “Спільноти Святого Егідія” провели різдвяний обід для безхатьків. Приблизно 100 нужденних отримали термогорнятка, шкарпетки, солодощі, а також святкові страви, які приготували для них іванофранківці. Крім того, люди колядували і слухали різдвяні твори, пише “Суспільне”. Різдвяний обід розпочався о 14:00 з благословення владики Володимира Війтишина. Цьогоріч благодійникам Докладніше >>
Волонтери “Спільноти Святого Егідія” запрошують прикарпатців власноруч приготувати страви на різдвяний обід для нужденних. Також під час святкування у день Різдва, 7 січня, “друзям з вулиці” благодійники планують подарувати термогорнятка і термоси. Про це Суспільному розповіла учасниця Спільноти Уляна Римарук. Волонтери планують приготувати страви для ста нужденних. “Традиційно 7 січня хочемо запросити на різдвяну гостину Докладніше >>
Щоб допомогти Святому Миколаю зігріти бідних і бездомних, традиційно волонтери «Спільноти Святого Егідія» збирають подарунки. Аби привітати зі святом понад сотню потребуючих, франківці закликають приносити шапки, шалики, рукавиці, солодощі та мандарини. Подарунки роздадуть напередодні свята Миколая. «Спільнота святого Егідія» також готує традиційний різдвяний обід для бідних та безхатьків. Для святкової акції можна пожертвувати харчі , Докладніше >>
Вчора, 14 листопада, в Івано-Франківську Спільнота Святого Егідія відзначили Всесвітній день бідних. Про це йдеться на сторінці Спільноти у Фейсбук. Волонтери разом молилися в Костелі Христа Царя та пригощали бідних різноманітними смаколиками. “Дякуємо усім за те, що долучилися. Нагадаємо, що наші роздачі їжі бідним відбуваються не тільки в свята, але й в будні – щосереди Докладніше >>
«Чому людина не живе, як сонце чи як море – просто виконуючи своє призначення? Адже призначення кожного з нас – не тільки набити шлунок делікатесами, купити новий диван у квартиру, придбати брендовий одяг, – міркує 17-річна прикарпатка Ірина Тимчук. – Ми тут, щоб змінювати цей світ, приносячи радість, будуючи його з миру та любові. Ми тут, щоб на Землі панувало тільки щастя. Ми тут, щоб ніхто не почувався покинутим. Хтось скаже: «Оце дитя дивне, вірить у якусь казку. Якщо влада нічого не може зробити, то я тут до чого?» Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює