Степан Процюк з Івано-Франківська став лауреатом Літературної премії імені Івана Корсака. Про це повідомила його сестра Оксана Процюк. Премію письменник отримав у Луцьку під час церемонії нагородження за роман “Пан. Про Євгена Чикаленка”. Як відомо, премія, заснована родиною письменника у 2018 році спільно з видавництвом «Ярославів Вал», має на меті підтримку розвитку історичного роману та Докладніше >>
Під час 24-ого Форуму видавців у Львові відбудеться перша презентація новинки видавництва “Легенда” — психологічного роману Степана Процюка «Травам не можна помирати”. «Травам не можна помирати» – новий психологічний роман Степана Процюка, який побачить світ у видавництві «Легенда» до Форуму видавців у Львові, інформують “Вікна“. Степан Процюк вирішив заінтригувати майбутніх читачів і розповісти дещо цікаве Докладніше >>
Національна спілка письменників України сьогодні налічує понад 2,5 тисячі письменників. Серед них багато молодих, талановитих, перспективних людей, які активно творять українську літературу, твори яких читають і знають. Очолює НСПУ Михайло Сидоржевський. Навколо його прізвища, та й самої Спілки ось уже декілька років не вщухають скандали. Кажуть, ділять спілчанське майно. Докладніше >>
Нову книжку есеїстики письменника з Івано-Франківська Степана Процюка висунуто на здобуття премії ім. Юрія Шевельова. Докладніше >>
Письменники Прикарпаття висунули Степана Процюка на здобуття Шевченківської премії за романи “Десятий рядок” (2014) і “Під крилами Великої матері” (2015). Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи