Вночі з 20 на 21 квітня 2024 року вовки напали на овець в селі Чорнолізці Івано-Франківського району Франківщини. Про це пише “Галицький кореспондент” з посиланням на Українське товариство мисливців та рибалок. В Україні за два останні роки поголів’я вовків збільшилось майже на 50% і зараз налічує 2900 особин. Їх все частіше фіксують Докладніше >>
З часу повномасштабного вторгнення чисельність диких тварин у лісах Прикарпаття зросла. Побільшало як лисиць, які часто підкрадаються до людських осель, так і вовків. Через заборону регулювання хижаків їхня чисельність вже перевищує науково-обґрунтовану норму у кілька разів, що загрожує не лише тваринам, а й місцевим мешканцям. «Ці зграї вовків було зафіксовано на фотопастках минулого тижня єгерями Докладніше >>
Все частіше на Прикарпатті фіксують випадки, коли вовки зграями нападають на домашніх тварин. Як розповів житель села Вороненко Василь Ільчук, за останні місяці вісім нападів виявили у селі Вороненко Поляницької ТГ і три – у Яблуниці, що на Косівщині, повідомляє “РАІ”. Будинки, які найчастіше розташовані біля лісу, нічим не огороджені, тому стають наживою для вовків. Докладніше >>
Нещодавно мешканці Ворохти повідомили, що у їх селищі завелася зграя вовків, які нападають на курей та собак. За словами голови Ворохтянської ОТГ Олега Дзем’юка випадки є, але їх небагато, пише “Суспільне”. “Я не є фахівець у тваринництві і мисливстві, щоб сказати, чому вовки приходять. Можливо, є один-два випадки. Ніхто ще ні не доказав, ні не Докладніше >>
«Це справжній жах», – так оцінювали ситуацію, що склалася, мешканці села Богоявленського на Донеччині. Лякатися справді було чого. Непомітно підкравшись до місцевої тваринницької ферми, вовк накинувся на песика. Той наробив ґвалту і, накульгуючи, кинувся до людей. Три доярки закричали, але напасник не злякався, а накинувся на жінок – ті заледве відбилися патиками, знайденими поруч. Докладніше >>
В Україні склалася надзвичайна ситуація. Вовки хижаки атакують мешканців прикордонних сіл. Мисливці переконані, що сіроманці потрапляють до України з Польщі. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює