Юрій Стецик, син художника з Івано-Франківська Яреми Стецика, зник у зоні проведення бойових дій. Про це митець повідомив на власній сторінці у соціальній мережі. “Друзі, ви теж сім’я, тому маю повідомлення, що наш Юрій 28 грудня мав бій і «зник безвісти». Ви його любите так, що аж нам світить. Я прошу за молитву за нього Докладніше >>
На Івано-Франківщині розшукують жителя села Грушка Тлумацької ТГ, який 9 серпня вийшов з дому і досі його місце перебування невідоме. Як повідомили в Управлінні з питань цивільного захисту ІФ ОДА, чоловік 1955 року народження, пише “Галицький кореспондент“. У соціальній мережі “Фейсбук” повідомили, що чоловіка звати Богович Василь Васильович. Прикмети: не високого зросту (170 см), худорлявий, Докладніше >>
Відділ ювенальної превенції в Івано-Франківській області розшукує малолітнього мешканця села Старі Кути Косівського району Досяка Василя Васильовича, 2010 року народження. Як повідомили на сторінці Ювенальної Превенції Прикарпаття, хлопчик учора, 28 липня близько 13 години пішов з дому і досі його місце перебування невідоме, пише “Галицький кореспондент“. Його прикмети: зріст 110 см, худорлявої статури, волосся коротке Докладніше >>
Івано-Франківське районне управління поліції розшукує Мостовик Тараса Васильовича, 1951 року народження, мешканця Івано-Франківська. 26 березня чоловік пішов із дому та зараз його місцезнаходження невідоме. Про зникнення прикарпатця із заявою до поліції звернулась його дружина, інформують у поліції області. Прикмети розшукуваного: на вигляд 65-70 років, зріст близько 180 см., волосся сивого кольору, коротка стрижка. Чоловік був Докладніше >>
Калуський відділ поліції встановлює місце знаходження Гілевича Богдана Михайловича, 1995 року народження, уродженця та жителя села Кропивник Калуського району. Богдан Гілевич — неодружений, безробітний, несудимий. 22 січня 2020 року пішов із дому для поїздки та працевлаштування в Івано-Франківську. Із 3 лютого 2020 року зв’язок з ним втрачено, пишуть “Вікна”. Прикмети: зріст 185-187, міцна спортивна тілобудова, Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює