Вчора, 6 листопада, Ярославу Барничу, українському композитору, диригенту, педагогу, скрипалю, громадському діячеві, у будинку по вулиці Чорновола, 20 відкрили пам’ятну дошку.

Ярослав Барнич – автор музики популярної, майже народної, пісні «Гуцулка Ксеня». Дошку відрили та освятили на фасаді будинку, де колись мешкав композитор. На відкритті народний колектив «Смерічка» вшанував пам’ять героя Івано-Франківська чудовим виконанням пісні. Декілька слів сказав й український письменник, літературознавець Степан Пушик, який колись повернув авторство відомої пісні.

Ярослав Барнич народився 30 вересня 1896 року в селі Трофанівка Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Навчався в Коломийській гімназії.

Разом із Михайлом Гайворонським Ярослав Барнич організував струнний квартет Українських січових стрільців. Був диригентом Українського театру товариства “Бесіда” у Львові.

Закінчив Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка. Диригував в Ужгороді, вчителював у Самборі. У В 1929 р. переїхав до Станиславова, вчителював.

Написав оперети “Дівча з Маслосоюзу” (1932), “Шаріка” (1934), “Пригода в Черчі” (1936).

Працював диригентом Станиславівського муздрамтеатру, симфонічного оркестру філармонії, створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю. Обіймав посаду диригента Львівської опери. Пізніше емігрував. Викладав гру на скрипці та теоретичні предмети в Українському Музичному Інституті у містах Клівленді і Лорейні (Нью-Йорк). Впродовж 15 років (1951–1966) Ярослав Барнич працював художнім керівником Українського хору імені Тараса Шевченка (США).

Помер Ярослав Барнич 1 червня 1967 р. Похований у Клівленді (США).