27 вересня в Івано-Франківську на площі біля драмтеатру відбулася мирна акція «Безвісти» на підтримку військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. До акції долучилися родичі військових із різних громад Прикарпаття. Учасники привезли прапори своїх підрозділів, плакати та фотографії рідних, доля яких залишається невідомою, пише Галицький кореспондент з посиланням на Суспільне.

Для багатьох присутніх очікування на повернення близьких триває роками.

Співорганізаторка акції Марія Шкварок розповіла, що її чоловік-прикордонник вважається зниклим безвісти понад три роки. Її брат, який воював у 42-й окремій механізованій бригаді імені Героя України Валерія Гудзя, — понад два з половиною роки.

«Ми запрошуємо до цієї акції всіх: чинних військових, звільнених з полону, рідних. Ми хочемо, аби тут були всі, тому що не знаємо: сьогодні, наприклад, тут стою я, а завтра вже може стояти хтось інший», — говорить Марія Шкварок.

За її словами, такі акції потрібні не лише для того, щоб нагадувати світові про війну та українських військових у російській неволі. Важливою є й підтримка між родинами, які переживають подібний досвід.

«Не можна, щоб хтось залишився зі своїм болем сам на сам. Нас є багато, ми одна одну підтримуємо, навіть у пошуках допомагаємо — якісь списки, Telegram-канали, підказки, куди звернутися додатково, до кого підійти», — розповідає жінка.

На акцію до Івано-Франківська з Надвірної приїхала Галина Петрук. Її чоловік Володимир Петрук зник безвісти під час боїв за Бахмут чотири роки тому.

«Ми сподіваємося, надіємося і чекаємо, бо наша віра нас тримає. Вони захищали нас, тому ми — тут», — каже Галина Петрук.

Син ще однієї учасниці акції, Ольги Тимків із села Грабівка Калуського району, Віталій Тимків зник безвісти 11 вересня 2024 року під час боїв у Торецьку.

Відтоді жінка регулярно долучається до акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти.

«Ми їздимо на підтримку наших хлопців, щоб їх повертали з полону. Ця підтримка допомагає, бо їм говорять, що вони не забуті. Також, я думаю, дуже важливо підтримувати й одне одного, бо коли людина закривається в собі, це дуже важко переживати», — говорить Ольга Тимків.

Учасники акції вкотре нагадали про тих, кого чекають удома, та закликали не замовчувати тему військовополонених і зниклих безвісти.