Вчора, 27 грудня, Калуська громада прощалася зі своїм Захисником, який віддав життя у боротьбі проти російських окупантів, 40-літнім Володимиром Гордишинським.
Відданий військовій присязі, командир стрілецького відділення молодший сержант Гордишинський загинув 21 грудня 2023 року на Запоріжчині внаслідок мінометного обстрілу.
Володимира провели в останню путь згорьовані мама і тато, дружина Ольга, з якою прожили 19 років, донька Вікторія і син Роман, сестра Наталія з сім’єю, родичі, друзі та знайомі з Калуша, Войнилова, Жидачева, Львова, а також – бойові побратими, з якими полеглий Герой боронив Україну.
“Щирі співчуття рідним та близьким від імені усієї Калуської громади. Доземний уклін Воїну за жертовний подвиг”, – йдеться в дописі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює