Сотні людей з Калуша зустріли загиблого військового зі скорботою.
Сьогодні, 4 листопада, Калуська громада провела в останню дорогу мужнього і сміливого захисника Петра Урсуловича — майданівця, учасника АТО/ООС, десантника.
Про це на своїй сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
Зі слів побратимів-майданівців:
«Петро був найпунктуальнішою людиною, чоловіком слова, який завжди прийде на допомогу, серйозним і добрим водночас”;
”Ти був один з тих, на яких тримається цей грішний світ”.
Першого ж дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого, Петро пішов до Калуського РТЦКіСП і знову став до лав Збройних Сил України в складі окремої десантно-штурмової бригади та вирушив боронити Батьківщину. В боях отримав поранення, але після лікування знову повернувся на передову.
Його оптимізм, бажання жити і бути корисним у будь-якій ситуації надихало інших. А дружина та донька завжди відчували себе у безпеці, бо ж поряд був тато.
“У скорботі й вдячності схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними, друзями та побратимами”, – йдеться в дописі.
Я поборола в собі страх, що побратими можуть стати чоловікові рідніші за сім’ю. Війна не лише забирає. Вона ще й об’єднала й поріднила багатьох людей між собою. Військові теж не є виключенням. Якраз навпаки. Мені здається, що саме між ними стається той особливий зв’язок, коли вони один одного починають називати братами чи побратимами. Страх, який
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного