Вчора, 11 жовтня, тлумачани вийшли на вулиці та в центр міста, щоб зустріти героя, тлумачанина Дмитра Самборського, який загинув в російсько-українській війні.
Місцеві мешканці створили живий коридор та під бій дзвонів і пісню «Пливе кача по Тисині…» на колінах зустріли полеглого земляка.
Спільно з деканами Тлумацькими о. Василем Стадником (ПЦУ) та о. Павлом Дутчаком (УГКЦ), усі присутні помолилися за упокій душі загиблого героя.
Похоронний кортеж прямував вулицями Тлумача спершу до рідного дому полеглого захисника, а потім до батьківської хати.
Попрощатися із загиблим прийшли його рідні, близькі, бойові побратими, друзі, жителі Тлумача та населених пунктів громади.
"Низько схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Героя, який захищав нас у війні з російським агресором. Вічна пам’ять Герою та Царство Небесне!", - йдеться. в дописі громади.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні