На завершення заходу біля меморіальної дошки колеги та рідні Захисника висадили кущі калини як символ увіковічнення пам’яті про Героя Олександра Переведенцева.
Про це на своїй сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
Відкриття меморіальної дошки в пам'ять про Героя Олександра Переведенцева об’єднало сьогодні рідних Захисника, побратимів, співробітників, скорботну громаду на подвір’ї Філії ПАТ Прикарпаттяобленерго «Калуський РЕМ».
Воїн світла Олександр Переведенцев розпочав свою діяльність у галузі енергетики ще у 1997 році. Саме тоді чоловік став частиною команди «Прикарпаттяобленерго». Спочатку працював електромонтером лінійної бригади Калуського РЕМ, а згодом старшим інспектором ВК ТВЕ Філії «Західна».
Із червня 2015 року до серпня 2016 Олександр гідно та віддано давав відсіч окупантам у зоні АТО, добровольцем доєднавшись до лав 59 бригади 11 окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». І навіть на фронті як справжній енергетик стояв на захисті світла. Коли через безперервні бойові дії та артилерійські обстріли були пошкоджені лінії електропередач, бійці батальйону «Київська Русь» охороняли стратегічний об’єкт до повного відновлення роботи.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Герой знову не міг стояти осторонь біди, що прийшла в Україну. Тож із березня 2022 служив у лавах 71 єгерської бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ.
Пройшовши найгарячіші точки війни, був демобілізований наприкінці 2023 року. Доля розпорядилася так, що Герой поповнив лави Небесного Війська. 1 червня 2024 року Олександр Переведенцев раптово помер від серцевого нападу.
Представники компанії АТ «Прикарпаттяобленерго» вручили символічні подарунки родині покійного Захисника.
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз
Так багато людей ділилися враженнями, думками, рефлексіями, що я буквально перегортала стрічку із заплющеними очима. Щоб не бачити. Щоб чужі думки не зіпсували мої власні.