На завершення заходу біля меморіальної дошки колеги та рідні Захисника висадили кущі калини як символ увіковічнення пам’яті про Героя Олександра Переведенцева.
Про це на своїй сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
Відкриття меморіальної дошки в пам'ять про Героя Олександра Переведенцева об’єднало сьогодні рідних Захисника, побратимів, співробітників, скорботну громаду на подвір’ї Філії ПАТ Прикарпаттяобленерго «Калуський РЕМ».
Воїн світла Олександр Переведенцев розпочав свою діяльність у галузі енергетики ще у 1997 році. Саме тоді чоловік став частиною команди «Прикарпаттяобленерго». Спочатку працював електромонтером лінійної бригади Калуського РЕМ, а згодом старшим інспектором ВК ТВЕ Філії «Західна».
Із червня 2015 року до серпня 2016 Олександр гідно та віддано давав відсіч окупантам у зоні АТО, добровольцем доєднавшись до лав 59 бригади 11 окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». І навіть на фронті як справжній енергетик стояв на захисті світла. Коли через безперервні бойові дії та артилерійські обстріли були пошкоджені лінії електропередач, бійці батальйону «Київська Русь» охороняли стратегічний об’єкт до повного відновлення роботи.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Герой знову не міг стояти осторонь біди, що прийшла в Україну. Тож із березня 2022 служив у лавах 71 єгерської бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ.
Пройшовши найгарячіші точки війни, був демобілізований наприкінці 2023 року. Доля розпорядилася так, що Герой поповнив лави Небесного Війська. 1 червня 2024 року Олександр Переведенцев раптово помер від серцевого нападу.
Представники компанії АТ «Прикарпаттяобленерго» вручили символічні подарунки родині покійного Захисника.
Цього року в Івано-Франківську майже в півтора раза — до 64-х зросло число випускників ліцеїв, які національний мультипредметний тест (НМТ) склали на максимальні 200 балів (торік таких успішних дітей було 44). Один учень склав тест одразу з трьох предметів на 200 балів — це Олександр Новицький з ліцею №2. П’ятеро отримали по 200 б
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і часто. На пресконференціях та в інтерв’ю. А головне — в документах. Бо без них нав
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні