У мешканки Прикарпаття тимчасово вилучили малолітніх дітей через недогляд

Багатодітна мати з села Верхня, що на Калущині, днями написала «відмову на зиму» від своїх двох малолітніх дітей. Жінка переконує, що соціальні працівники змусили її до такого вчинку. Натомість в адміністрації Верхнянської ОТГ пояснюють, що допомагали жінці й дітям всім, чим могли, навіть виділили з бюджету чималу суму на ремонт її помешкання та закупівлю дров на зиму, але горе-мати постійно нехтувала підтримкою громади. А в знак протесту, вимагаючи, аби їй увімкнули газ, який торік відключили за борги, навіть підпалила дрова.

Історія цієї сім’ї засвітилася в калуських соціальних групах, де волонтери збирали допомогу для 6-річної дівчинки та її 2-річного братика, що на той момент перебували з бабусею в калуській лікарні. У Верхнянській ОТГ такій активності волонтерів не надто зраділи, адже знають про родину, де виховуються ці діти, не з чуток. Соцпрацівниця громади розповідає, що кілька років різноманітними способами намагалася влаштувати дітям хоч трішки комфорту, та рідна мати допомогу приймає вибірково й лише за власної вигоди.

 

Вогнем на допомогу

«Вилучення дітей – крайній метод, до якого довго не хотіли вдаватися, адже сподівалися, що ось-ось і їхня мати напоумиться. Та коли побачили, що дитина сидить на брудному матраці під вибитою шибою з температурою 41 градус, змушені були вжити кардинальних заходів», – розповідає заступник голови Верхнянської ОТГ Іван Кавчак.

Начальниця відділу соціального захисту населення Верхнянської ОТГ Наталія Петришин каже, що за горе-матір’ю слідкували одразу після народження молодшого хлопчика. Замість неї зробили дитині свідоцтво про народження, записали його до дитсадка, а дівчинку відправили в підготовчу групу до школи. Як пояснює пані Наталія, ці бюрократичні процедури жінка відмовлялася проходити.

«Допомогу у вбранні та їжі їй надавали регулярно. Окрім того, дітей годували всі сусіди. Мати навіть не соромилася цього факту», – продовжує розповідь соцпрацівниця.

Рубікон був перейдений минулої зими, коли в жінки вимкнули газ за кількатисячний борг. Тоді в ОТГ почали міркувати, що робити з малолітніми дітьми, які в сирій і холодній хаті можуть не пережити зиму. У старенькій будівлі не було навіть фундаменту, хата опиралася на каміння, дах прогнив, а стіни взялися тріщинами й сирістю.

«Того року привезли їм дрова, щоб вони мали змогу перезимувати в теплій хаті. Окрім того, щодня мусили до них ходити, адже мати могла й не запалити, їй було байдуже. Згодом зрозуміли, що навідуватись постійно не маємо змоги, й вирішили влаштувати матір і дітей на зиму до монастиря в с. Драганівка на Тернопільщині. Це місце, де можуть перебувати жінки, які опинилися у складних життєвих обставинах. Там дуже хороші умови, в кожній кімнаті є санвузол. І яке ж було наше здивування, коли мама за якийсь час самостійно повернулася додому! Пояснила це тим, що там живуть люди, в яких немає дому, а в неї дім є. З того часу почався стовідсотковий ігнор», – описує поведінку горе-матері Наталія Петришин.

Як розповіли в раді ОТГ, коли жінці допомогли дровами, вона демонстративно спалила їх під власним парканом, ледь не спричинивши пожежу в сусідніх господах. Якусь частину хмизу вона вирішила продати. В результаті, як пояснили в ОТГ, взимку зігрітися знову не було чим. Соцпрацівниця каже, що діти навіть гріли руки феном.

«Попри такий ігнор матері, ми все ж вирішили винести на сесію програму для покращення житлово-побутових умов цієї сім’ї. Депутати підтримали нас і виділили з бюджету 70 тис. гривень на ремонт хати», – каже Іван Кавчак.

За словами заступника голови ОТГ, в хаті жінки перекрили дах, підлили фундамент, перекрили й пофарбували стіни. Односельці були готові допомогти й з меблями, бо жінка відмовлялася переїздити в пусту хату. Та в результаті вона сказала, що спалить всі меблі, які до неї завезуть.

Відмова материнською рукою

Про гарячку в дитини соцслужби дізналися від сусідки, яка начебто щодня водила дівчинку до школи. Христинку «швидкою» доставили до лікарні. Через два дні з підозрою на бронхіт забрали і її братика. Соцпрацівники кажуть, що за весь час перебування дітей у лікарні мати жодного разу їх не навідала.

Зважаючи на всі минулі обставини, в ОТГ вирішили поклопотати про тимчасове влаштування дітей до соціально-реабілітаційного центру в Медині. «Мати сама написала заяву, щоб на зиму в неї забрали дітей. Це не означає, що її вже позбавлять батьківських прав, поки що заходи тимчасові», – пояснює Наталія Петришин.

За газ родина заборгувала майже 8 тис. гривень. В ОТГ міркували над тим, щоб сплатити борг сім’ї, та кажуть, якщо мати не зробить крок для виготовлення відповідних документів, вони будуть безсилі.

Сама ж неблагополучна прикарпатка – безробітна, домашнього господарства не має. В селі кажуть, що городину жінка також відмовляється садити. «Каже, що на це не має сили, – зазначає соцпрацівниця. – А діти ходять по сусідах, і їм не відмовляють».

Окрім двох малолітніх дітей, у жінки є ще 17-річний син. В ОТГ говорять, що хлопець закинув навчання в коледжі і зав’язався в кримінальні справи.

 

Дірява реальність

Сама ж горе-мати у безгрошів’ї звинувачує неблагополучного старшого сина. Каже, що свого часу він зв’язався з поганою компанією і забирав з дому кошти.

Ми завітали до оселі сім’ї, щоб на власні очі переконатися, через які умови у матері вилучили дітей. Картина таки засмутила. Серед пустого подвір’я – майже розвалена літня кухня і підлатана завдяки коштам ОТГ старенька хатина. Саме в літній кухні на кілька квадратних метрів, як запевнили працівники ОТГ, й ночували діти з бабусею та матір’ю.

Серед меблів у тісній «господі» – пошарпаний брудний диван, комод і стіл. З техніки – старезна електрична плитка на одну конфорку. Холодильника й інших побутових приладів знайти не вдалося. В іншій, відремонтованій хаті про елементарні зручності говорить хіба що євроремонт на стінах.

У нашій присутності жінка починає агресивно реагувати на соцпрацівницю і розповідає, що її змусили написати заяву про тимчасову відмову від дітей. Відмову від роботи вона пояснює поганим станом здоров’я. Розповіді про допомогу соцслужб називає байками і каже, що на поміч приходить лише одна сусідка, всім іншим байдуже.

«Одного відлучили від цицьки, іншу – від школи, буду писати на них заяву», – погрожує мати соцпрацівниці.

Насамкінець переконує, що в центр до дітей планує їхати наступного тижня, а навесні хоче забрати їх додому.

До речі, в самій Медині нас запевнили, що дітки почуваються добре. Дівчинка лише час від часу запитує про бабусю, а про матір не згадує. Поки що дітей помістили до соціального центру на півроку, а відтак вирішуватимуть їхню подальшу долю.

В ОТГ все ж сподіваються, що мати візьметься за голову, і до останнього відкидають думку про те, що доведеться клопотати в суді про позбавлення своєї односельчанки батьківських прав.

 

Соціальні рукавички

Керівник міжрегіонального соціально-реабілітаційного центру в Медині Оксана Остапчук каже, що Христинку і Ромчика прийняли вже понад норму, адже заклад розрахований всього на 30 місць. Загалом до центру приймають дітей віком від трьох до 18-ти років.

«Тут у кожного своя історія. Є діти, які до чотирьох років не бачили елементарних засобів гігієни, не вміють користуватися ложкою чи мають затримки у мовленні, та за дев’ять місяців у нас вони адаптовуються», – розповідає керівниця центру.

Начальник служби у справах дітей ОДА Іван Ковалик каже, що переповненим є не лише міжрегіональний соціально-реабілітаційний центр у Медині, а й такий же заклад в Івано-Франківську. «Таких центрів в області – два. Кожен розрахований на 30 дітей. Наразі в Медині є 34, а у Франківську – 32 дітей», – розповідає Ковалик.

За його словами, кількість дітей, які тимчасово перебувають у соціально-реабілітаційних центрах, зросла за останніх два роки. Лише цьогоріч через такі установи пройшло 93 дитини.

Чиновник розтлумачує, що політика держави спрямована на те, щоб дитина залишалася в біологічній сім’ї. Тому більшість з тих, кого тимчасово вилучають у неблагополучних батьків, повертаються додому. Паралельно ведеться соціальна робота з самими батьками.

«Позбавлення батьківських прав – це крайній метод, коли всі інші вичерпані. Наприклад, якщо дітей забрали і мати півроку не дається чути, то це підстава позбавити її батьківських прав», – резюмує Ковалик.

Посадовець пояснює, що є термін «відібрані, без позбавлення батьківських прав», коли суд приймає рішення забрати дітей у горе-батьків, але дає їм шанс виправитися. Якщо ж цього не відбувається, то дітей влаштовують у сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу. 93% забраних дітей знаходять нові оселі. Важче прилаштувати дітей з вадами, бажання опікуватися такими дітьми виявляють одиниці.

Загалом у службі у справах дітей підсумовують, що за минулий рік 161 особу позбавили батьківських прав, близько 100 дітей офіційно втратили своїх біологічних батьків. Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, мають в області 1333 дитини. 399 дітей є такими, що опинилися у складних життєвих обставинах.

На офіційній сторінці ювенальної превенції в Івано-Франківській області йдеться про те, що цього року працівники служби задокументували 730 випадків ухилення батьків чи осіб, які їх замінюють, від забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Ця сумна статистика має й позитивну сторону. Так, більше тисячі сиріт влаштовані під опіку. А 83 прийомні сім’ї та 9 дитячих будинків сімейного типу подарували майже двом сотням дітей надію мати дитинство, в якому про тебе піклуються і люблять.

Юлія КАНЮС