В Івано-Франківську сьогодні, 2 квітня, понад 50 тисяч вірян вийшли на Хресну Дорогу.

Духовенство, семінаристи, представники освітніх, медичних закладів, обласної та міської влади, військові, волонтери, молодь та віруючі франківчани пройшли 14 стацій від парафії Царя Христа до Архікатедрального і Митрополичого Собору Воскресіння Христового. На площі Ринок відбулася спільна молитва за мир та спокій в Україні.

Історія Хресної дороги розпочалась в часи, коли паломники вперше змогли відкрито їхати до Єрусалиму і пройти тим шляхом, яким ішов Ісус у страсну п'ятницю.

Імператор Констянтин дозволив християнам відкрито і законно молитись на території Римської імперії у 313 році після 250-ти років переслідування. У 335 році він побудував Храм Гробу Господнього на місці, де була могила Ісуса. Процесії паломників до храму розпочались після того, як завершилось будівництво храму.

Жінка на ім'я Єгерія, паломниця з Франції, описала одне із таких паломництв, що відбулося в четвертому столітті. Єпископ Єрусалиму і близько 200 паломників стартували з першої «стації» на місці, де Ісус переживав стасті у вечір страсного четверга. Вони змовили молитву, заспівали гімн, послухали уривок зі Святого Письма, а тоді пішли в сад Гетсиманський і повторили цю процедуру.

Згодом паломники встановили фіксований маршрут від руїн фортеці Антонія, де був зал суду Пилата, до Храму Гробу Господнього. Цей маршрут через стару частину Єрусалиму був прийнятий, як шлях, яким Ісус ішов на смерть і залишається незмінним до сьогодні. Він відомий як Via Dolorosa, в перекладі з латинської - "страсна дорога." Вздовж дороги визначили стації, щоб відзначати певні події на шляху до Голготи.

Паломники привозили масло з лампадок, які горіли навколо гробу Ісуса і різні реліквії зі святих місць, і деколи намагались відтворити в Європі те, що бачили в Святій Землі.

Термін "стації" для опису Хресної дороги був вперше використаний в розмові англійського паломника Вільяма Вея, який відвідав Святу Землю двічі у 15-му столітті.

Зображення описаних в Стаціях подій, були введені в церквах після того, як папа Інокентій XI дозволив францисканцям у 1686 році споруджувати такі зображення в їхніх храмах. Він також заявив, що всі відпусти, які можна отримати за відвідування священних місць в Святій Землі стосуватимуться всіх францисканців, монахів і мирян, які пройдуть стаціями в церкві.

Папа Бенедикт XIII розширив цей привілей на всіх вірних у 1726 році. Через п'ять років папа Климент XII дозволив всім церквам мати стації і встановив їх кількість - 14, і з того часу це число незмінне. Останнім часом, багато церков включили також Воскресіння, як 15-ту станцію.

1.Ісуса засуджують на смерть

З Євангелії від св. Марка: А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!… Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був. (Мр. 15:14–15).

Фото Ігоря Ткача

2.Ісус бере на себе хрест

З Євангелії від св. Марка: І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його.

І Його повели, щоб розп'ясти Його. (Мр. 15:20).

3. Ісус падає перший раз під хрестом

З книги пророка Ісаї: Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив… А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! (Іс. 53:4-6).

4. Ісус зустрічає свою Матір

З Євангелії від св. Луки:  А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі… А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. (Лк. 2:34-35, 51).

5. Симон з Киринеї допомагає Ісусові нести хрест

З Євангелії від св. Марка: І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. (Мр. 15:21-22).

6. Вероніка витирає Ісусове обличчя

З книги пророка Ісаї: … не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його… (Іс. 53:2-3).

7. Ісус вдруге падає під хрестом Із книги Плачу Єремії: Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву, Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла… Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої…І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене. (Пл. Єр. 3:1-2,9,16).

8. Ісус просить Єрусалимських жінок, щоб плакали над особистими гріхами

З Євангелії від св. Луки: А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! (Лк. 23:28).

9. Ісус падає третій раз

З книги пророка Ісаї: Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! (Іс. 53:6).

10. З Ісуса здирають одяг

З Євангелії від св. Марка: Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. (Мр. 15:24).

11. Ісуса прибивають до хреста

З Євангелії від св. Марка: Була ж третя година, як Його розп'яли. І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. (Мр. 15:25-27).

12. Ісус вмирає на хресті

З Євангелії від св. Марка: А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі. О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!… А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий! (Мр. 15:33-34, 37, 39).

13. Ісуса знімають із хреста

З Євангелії від св. Марка: А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. (Мр. 15:42-43, 46).

14. Ісуса кладуть до гробу

З Євангелії від св. Марка: А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. (Мр. 15:46-47).