У судовому засіданні суд встановив, що 34-річний обвинувачений, перебуваючи на профілактичному обліку у секторі превенції як «кривдник», протягом тривалого часу за місцем свого проживання систематично вчиняв над своєю бабусею психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, просив його суворо не карати. Натомість потерпіла просила суд суворо покарати свого онука.
Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді 5 місяців арешту.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, під наглядом у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, його характеристику за місцем проживання, повністю визнав себе винуватим.
Таким чином суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 4 місяців арешту.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні