Неподалік від Івано-Франківська відкрили нову відпочинкову зону, яка одразу ж стала популярною серед жителів міста. Облаштували її за грантові кошти – місто виділяє лише 15% від суми. Втім, за тиждень використання цієї зони, що розміщена на Вовчинецьких горах, уже видно перші проблемні моменти.
Краєвиди та фотозони
Відкриття відпочинкової зони на Вовчинецьких горах відбулося 11 травня. Тепер тут можна фотографуватися, відпочивати, проводити різноманітні заходи, та й просто спостерігати красу рідного міста. А у сонячний день звідси досить чітко видно Карпати – зокрема, Ґорґани, які станом на середину травня все ще вкриті снігом.
Наразі відкрито вже дві з чотирьох запланованих локацій. Перша – це відпочинкова зона, що складається з кількох столів та лавок, біля них встановлено фотозону, невеликий мангал та гойдалки з видом на місто. Друга – це ще одна фотозона у вигляді відчинених дверей, на фоні яких видно місто та гори. Згодом тут ще мають встановити оглядовий бінокль, щоб люди змогли добре бачити всі вершини Карпат та будівлі Івано-Франківська з Вовчинецького пагорба.
«Мабуть, всі жителі нашого міста іноді відпочивають на Вовчинецьких горах. Тому важливо робити цей відпочинок зручнішим та якіснішим. Хочеться, щоб Вовчинецькі гори були доступнішими для відпочинку, але щоб лишилися собою – місцем, де можна побути наодинці з природою, побігати та поїздити велосипедом. Тому я прошу відпочивальників берегти це місце від сміття та зайвого шуму», – сказав міський голова Руслан Марцінків.
Тут одразу ж провели і першу подію – освітній воркшоп. Учні старших класів отримали змогу ознайомитися з Кодексом поведінки в лісі та місцевою екосистемою, навчилися створювати екологічний ланцюг у природі та визначали свій особистий екослід.
Труднощі із втіленням
Майданчик встановили в рамках транскордонного проєкту «Управління і використання міських лісів як природної спадщини в містах Дунайського регіону». Його почали готувати ще в 2017 році.
Ігор Попадюк, директор департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій Івано-Франківської міської ради, розповідає: з ідеєю проведення спільного транскордонного проєкту до Івано-Франківська звернулися представники Любляни, столиці Словенії. Але труднощів, як і зазвичай буває з ґрантовими коштами, виявилось чимало.
«Ми почали шукати зону, де це можна реалізувати. Спершу проробляли таку локацію, як Німецьке озеро, але вона не підійшла – там не було лісів. Далі була ідея все це зробити у міському парку, там якраз є чимало дерев. Але згодом нам «забракували» і цю зону, бо, за умовами проєкту, він має втілюватися там, де документально є саме ліс, а не парк. Тоді наші лісники підказали, що є варіант із лісом на Вовчинецьких горах. Ми оцінили активність людей і обрали цю локацію», – пояснює Ігор Попадюк.
З 2018 по 2020-й проводилися зустрічі з велосипедистами та бігунами, які тренуються на цих пагорбах, а також із мешканцями села. Були опитування й анкетування: у людей запитували, що саме вони хочуть бачити і як проводити відпочинок. У результаті зупинилися на зонах відпочинку, фотозонах та оглядових майданчиках, а також на велосипедному маршруті – його втілять дещо пізніше.
«У 2018 році ми підписали ґрантову угоду і мали починати роботу. Але виникла проблема: потрібну для цього угоду між Україною та Європою ще не підписали. Ми писали у всі інстанції, до міністрів та президента. Цю угоду ратифікували, але, згідно з нею, Україна повинна була створити орган контролю за такими проєктами. А його не створили. Вийшло так, що ми просили: «Перевірте нас», а нас ніхто не перевіряв, і все стояло на місці. Це тягнулося аж до січня 2021 року, ми відправили сотні листів. І лише тоді почалася робота», – розповідає про труднощі Ігор Попадюк.
Загальний кошторис проєкту складає близько 6 мільйонів гривень. З них донор, тобто Європейський Союз, повинен відшкодувати місту 85%, а решта все лягає на плечі міста. Станом на травень 2021 року витрачено вже понад півтора мільйона, всі інші гроші підуть на прокладання і маркування велосипедних маршрутів через Колодіївку.
«На цих маршрутах буде встановлено ще три локації для відпочинку, розроблена схема вивозу відходів і так далі. Сюди приїжджає багато людей, і до вересня ми налагодимо вивіз сміття. Ще там є камери нагляду, які працюють від сонячних батарей. Доступ до картинки з цих камер має Муніципальна інспекція, вони зможуть стежити за хуліганами та вандалами і штрафувати їх», – зазначає Попадюк.
Перші проблеми
Першою проблемою, яка стає на заваді охочим сюди дістатися, є дорога. Далеко не кожне міське авто із низькою посадкою та економним двигуном зможе виїхати наверх по нерівній «ґрунтовці». Втім, у міській раді про цю проблему знають. Мер Руслан Марцінків зазначив, що цьогоріч у планах міста є пункт «зробити дорогу у цьому напрямку». Проте у сам проєкт дорога не входить, її місто вже повинно буде зробити самотужки.
Проблемою номер два стала відсутність сміттєвих баків у достатній кількості. Наразі відпочивальникам, очевидно, пропонують забирати своє сміття із собою або зносити його у Вовчинець. Свідомі люди, звісно ж, так і роблять, але не бракує і тих, хто залишає пляшки та недопалки просто у траві поруч зі столами і навіть у мінімангалах. У зв’язку з цим Руслан Марцінків застеріг франківців, що засмічення відпочинкових зон, як і будь-які акти вандалізму, будуть каратися штрафом. Однак відомо, що подальше встановлення смітників все ж заплановано.
«Ми часто викидаємо своє сміття, де попало, замість того, щоб донести його до урни. Також нагадую, що там є встановлені камери, які будуть фіксувати порушників. Відпочинкові зони – це дуже добре. Але пам’ятайте, що будемо штрафувати. Зараз камери вже працюють, вибачайте, якщо «попадете» на штраф», – додав міський голова.
Третьою і доволі очевидною проблемою стала відсутність вбиральні. Адже якщо компанія приїжджає, щоб провести на природі кілька годин, то людям потрібно сходити до туалету. А якщо таких компаній за день буде 50 чи 100, то невдовзі довколишні дерева і кущі пахнутимуть не надто приємно. Втім, з невідомих причин жодної вбиральні у проєкті відпочинкової зони за шість мільйонів не передбачено.
Тарас ВОЛОШИН