Під час Карпатського саміту, який відбувся 18 вересня на Івано-Франківщині, президент України Володимир Зеленський заявив про створення у Карпатському регіоні вітрового енергетичного кластеру потужністю 1,5 ГВт. За його словами, Карпати можуть стати енергетичним донором для Європейського Союзу, пише Галицький кореспондент з посиланням на Суспільне.

Експерти водночас по-різному оцінюють перспективи такого проєкту. Серед основних проблем називають недостатню інфраструктуру, значні витрати на дослідження вітрового потенціалу, тривалий період окупності та можливий вплив будівництва на гірські екосистеми.

Доктор технічних наук Максим Карпаш зазначає, що 1,5 ГВт — це близько 10% від потужності, яка відповідає енергоспоживанню України до повномасштабного вторгнення. За його словами, вітровий потенціал Карпат є, однак він значно нижчий, ніж у південних регіонах України — зокрема Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

«Вітровий потенціал у Карпатах є, але він у рази менший, ніж на півдні України. Ми не вітровий регіон. Вітер є, але його недостатньо для бізнесу», — говорить Максим Карпаш.

Він пояснює, що для виробництва 1,5 ГВт електроенергії може знадобитися близько 150 вітрових установок, якщо потужність однієї становитиме близько 10 МВт. Однак для розміщення такої кількості вітряків необхідно забезпечити відповідну інфраструктуру — дороги, високовольтні лінії електропередач та трансформаторні потужності.

«Ми говоримо про великі потужності — це означає високовольтні лінії. От з високовольтними лініями, з трансформаторами у нашому регіоні, особливо в Івано-Франківській і Чернівецькій області, у нас величезні проблеми», — зазначає професор.

Ще однією проблемою Карпаш називає необхідність тривалих досліджень вітрового потенціалу. У гірській місцевості, за його словами, дані з однієї точки не можна автоматично поширювати на значні території, оскільки рельєф та висота кожної гори впливають на характеристики вітрового потоку. Перед ухваленням масштабних інвестиційних рішень варто провести комплексні дослідження вітрового потенціалу Карпат.

Водночас голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк вважає, що розвиток вітрової генерації у Карпатському регіоні може створити можливості для експорту електроенергії до ЄС.

 «Якщо говорити про потенційний експорт електричної енергії до Європейського Союзу, то Карпатський регіон може бути таким непоганим напрямком, тому що там дійсно є вітер, там є можливість встановлювати стореджі зі зберігання, і Україна від цього буде отримувати прибутки», — сказав Нагорняк.

Окреме питання — вплив будівництва вітрових електростанцій на гірські екосистеми.

Аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов наголошує, що під час будівництва ВЕС необхідно прокладати дороги та лінії електропередач, що може призводити до вирубування лісів і знищення місць зростання рідкісних рослин.

Водночас Тєстов наголошує, що Україна потребує розвитку вітрової енергетики, однак розміщення таких об'єктів має враховувати екологічні обмеження та відповідати європейським підходам. Зокрема, він посилається на законопроєкт №14271, який передбачає обмеження щодо включення територій, розташованих вище 1000 метрів над рівнем моря, до зон для спрощеного розвитку об'єктів відновлюваної енергетики.

Які ВЕС планують на Прикарпатті

Наразі у високогір'ї Івано-Франківщини немає діючих вітрових електростанцій. Водночас один із таких проєктів планують реалізувати поблизу Микуличина — на горі Сиголка та трьох полонинах на висоті близько 1200 метрів. Там планують встановити 15 вітряків.

У березні 2026 року в Микуличині відбулися громадські слухання щодо проєкту. Представник компанії «Вітряні парки України» Андрій Сергієнко тоді повідомив, що перед можливим будівництвом компанія має провести дослідження протягом року. За сприятливих результатів будівництво ВЕС планують розпочати наприкінці 2027 року.

За словами голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук, область активно розвиває сонячну генерацію, однак із вітроенергетикою ситуація складніша через позицію частини громад та активістів щодо можливого впливу таких об'єктів на довкілля.

Під час Карпатського саміту також представили 123 інвестиційні проєкти, для яких шукають інвесторів. Значна їх частина стосується енергетики. Серед них — шість проєктів будівництва вітрових парків у Львівській та Закарпатській областях.

Таким чином, ідея створення в Карпатах вітрового кластера потужністю 1,5 ГВт передбачає масштабне збільшення вітрової генерації, однак її реалізація залежатиме від результатів досліджень, наявності енергетичної та транспортної інфраструктури, економічної доцільності проєктів і дотримання екологічних вимог.