Днями

ФІКУС

Стояв у нас на роботі, в курилці, фікус. Постійно млявий і око не милував. На одному з корпоративів п’яний бухгалтер вилив в нещасний вазон пів пляшки дорогого червоного вина. Через пару днів фікус розцвів. Тепер колега періодично чарку коньяку підливає. Рослина пустила другий паросток. Фікус-алкоголік став невід’ємною частиною колективу.

Якось

ГУБА

Якось давно йшов я зранку на роботу. Час 5:30, завірюха, всі доріжки замело, надворі –25, а я умудрився проспати свою зупинку і брів тепер пішки через снігову тундру в бік ненависного підприємства. В усій цій метушні я раптом побачив напис на будинку: “Посміхнись! Це не боляче!” Тут же задумався, що я живий, здоровий, у сім’ї все гаразд, навіть на роботі колектив нормальний. Зупинився, вирішив, що у мене все добре, і посміхнувся на всі свої 29. У цей момент у мене до крові тріснула губа.

Колись

АНЕСТЕТИК

Вранці 9 квітня 1940 року нацисти вторглися в сусідню Данію. Опір було недовгим: збройні сили Данії були досить мізерними і використовували застаріле озброєння і техніку. До кінця дня обидві сторони втратили до 50 солдатів, після чого Данія капітулювала. Почалася німецька окупація Данії. Перші кілька років під німецьким контролем були, чесно кажучи, не настільки страшними для датчан, включаючи євреїв. Гітлер назвав Данію «зразковим протекторатом» і дозволив окупованій країні зберегти короля, парламент і судову систему. І, незважаючи на всі зусилля нацистів у напрямку геноциду, євреї знайшли в Данії досить безпечний притулок, принаймні на початковому етапі: датський уряд відмінно чинив опір вимогам нацистів прийняти антиєврейське законодавство. Однак у 1943 році підхід Німеччини до євреїв Данії змінився в гірший бік. У серпні того ж року німці розпустили уряд Данії, а в жовтні розпорядилися депортувати з країни близько 7000 євреїв. Для більшості з них це було смертним вироком. Допомогли євреям небайдужі датчани і географія. Швеція, сусідка Данії через протоки між Північним і Балтійським морями, змогла зберігати нейтралітет протягом усієї війни. Датські рибальські човни регулярно перетинали протоки, і датський Опір оснастив більшу частину таких човнів фальшивим дном. Євреї ховалися в сконструйованій каюті в цих човнах, рибалки перевозили біженців по воді до Швеції, де вони опинялися в безпеці. Німці невдовзі дізналися про цю хитрість, але заборонити рибалкам виходити в море було неможливо: німецьким солдатам теж потрібна була їжа. Тому нацисти використовували собак, щоб виявляти людей, які ховаються під палубою. Після того, як ці заходи призвели до викриття і страти кількох єврейських сімей і рятівників-рибалок, датському Опору стало ясно, що потрібно шукати інше рішення. Лікар Ернст Морч і його друг, фармацевт Олуф Хабнера, придумали інноваційне рішення: вони задумали обдурити нюх собак, принаймні на деякий час. Через десятиліття Морч пояснив цю ідею “Чикаго Трібюн”: “Ми виявили, що якщо взяти кров кролика і висушити її, виходить коричневий порошок, якому кокер-спанієль Олуф не міг протистояти. Він лизав, нюхав, катався в ньому. До порошку ми додали 10% кокаїну. Цю суміш кокаїну і крові ми розсипали на палубах рибальських човнів. Гестапівський собака обнюхував і облизував палубу, а тоді повертався до свого господаря, повідомляючи, що нічим не пахне… Тому що він не міг відчувати запах. У його носі був хороший місцевий анестетик”. Це рішення виявилося ефективним і дозволило Опору продовжувати операцію. В цілому Данія змогла врятувати життя більше 7800 євреїв, евакуювавши їх до Швеції.