Щороку 6 червня в Україні відзначається День журналіста – професійне свято працівників засобів масової інформації. Свято встановлено 25 травня 1994 року Указом Президента України Леоніда Кравчука за ініціативи делегатів I Всеукраїнського з’їзду редакторів газет і журналів. За дату святкування вибрано 6 червня – день прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів у 1992 році.

День працівників засобів масової інформації відзначають майже в усіх країнах світу. Але це не єдине журналістське свято. Щорічно 8 вересня святкуємо Міжнародний день солідарності журналістів. Саме в цей день проходить вручення Пулітцерівської премії – найпрестижнішої премії для журналістів Америки. Крім того, 2 липня – День спортивного журналіста, 3 травня – Всесвітній день свободи преси.

Сьогодні в Івано-Франківську виходить більше десятка газет. А які ж газети виходили в нашому місті в минулому? Які теми й проблеми вони висвітлювали?

Перші станиславівські газети почали виходити у середині ХІХ ст. в час «весни народів». Одними з перших були польські видання «Газета Станиславовська» (1845 р.), «Дзеннік Станиславовський» (1848 р.), «Гонець Станиславовський» (1875 р.).

Перша українська газета – двотижневик «Господар і промишленник» випускалася протягом 1887-1889 років і була присвячена сільському господарству та промисловості краю. Також виходили: «Денниця» – літературно-науковий часопис, «Бурсак» – часопис для шкільної молоді, «Дяківський глас», тижневики «Нова січ», « Боєвий прапор» та ін.

Особливістю перших станиславівських газет було те, що вони виходили неперіодично і часто у дуже короткий проміжок часу. Деякі видання, особливо для шкільної та студентської молоді, були рукописними. Цікаво, що ці газети видавалися і оформлювалися самим учнями. Такими були студентський часопис «Оса», напівпідпільний часопис середньошкільної молоді «Зірка», «Руська книга» – газета молодших школярів. Пізніше з’явилися «Дружнє слово», «Світ перед нами» – місячники середньошкільної молоді.

На початок ХХ ст. у Станиславові вже було 10 періодичних видань українською, польською та німецькою мовами.

У час, коли Станиславів став столицею ЗУНР, видавалися офіційні «Вісник Державного секретаріяту військових справ ЗУНР», «Вісник Державного секретаріяту шляхів», «Вісник Державного секретаріяту освіти і віросповідань», «Вісник державних законів і розпоряджень ЗО УНР» та ін., щоденники «Нове життя», «Республіка».

В Станиславові першої третини ХХ століття найпопулярнішими були місцеві газети «Кур’єр Станиславовський», який виходив польською мовою і видавався з 1886 року – найдовше в дорадянський період, та «Станиславівські вісті» – український інформаційний тижневик, який друкувався з перервами в 1912 – початку 1913 року (69 номерів) та з 1 травня до кінця жовтня 1937 року, а також з 1 листопада 1937 року до 20 лютого 1938 року.

«Станиславівські вісті» висвітлювали поточні суспільні події в Станиславові, краї та у світі, важливі муніципальні питання, а також друкували церковний та історичний календарі на наступний тиждень, наукові статті, огляди кінофільмів, уривки з художньої літератури, рекламу. Популярним був також місячник «Вісник Станиславівської єпархії», який виходив протягом 1886- 1939 років.

Свої газети – «Стяг» та «Прозри» – також видавали місцеві євангелісти.

В різний час у місті існувало до 30 єврейських періодичних видань, серед яких найпопулярнішими були «Дер Морген», «Голос Станиславівський» (польською мовою), «Новий час», «Тиждень» та ін.

З приходом на Західну Україну радянської влади усі станиславівські газети були закриті.

У 1939 році був заснований «Комсомольський прапор», а в післявоєнний період почала виходити «Прикарпатська правда».

Новітня історія прикарпатської преси почалася з проголошенням Незалежності, і її безпосередніми учасниками є не тільки видання й журналісти, а й читачі.

Наталія ХРАБАТИН