Наше місто від свого заснування неодноразово ставало ареною військових дій. Навіть сам перелік воєн, які прокотилися Станиславовом, вражає.

Уже через 14 років після заснування, у вересні 1676 року, місто взяли в облогу турецькі війська під командуванням Ібрагіма-Баші «Шайтана», який спалив східну і південну частину передмістя. Об’єднаним силам польського короля Яна Собєського та міського гарнізону напад турків вдалося відбити.

Російсько-шведська війна 1700-1721 років також не оминула наше місто. В 1706-1707 році місто захопили козаки та загони Петра І. Власник Станиславова Йосип Потоцький був прихильником Пилипа Орлика, навіть брав участь у поході гетьмана на Правобережну Україну, відкрито виступивши при цьому проти польського короля Адама Сенявського. В 1712 році війська Сенявського напали на місто, пограбували і частково спалили його.

Під час російсько-турецької війни 1735-1739 років Йосип Потоцький вів перемовини з Туреччиною про можливість союзу з польською шляхтою. У відповідь в серпні 1739 року місто оточили російські козаки, проте їм не вдалося захопити місто.

В 1764 році магнати Потоцькі утворили конфедерацію проти проросійського короля Польщі Станіслава Понятовського. 7 серпня 1764 року російські війська під керівництвом князя Дашкова взяли місто штурмом.

В результаті Першого поділу Польщі 5 червня 1772 року Галичина, в тому числі, звичайно, і Станиславів, ввійшли у склад Австрії. В 1809 році місто на деякий час захопив польський загін стрільців, який повинен був виступити проти Австрії разом з військами Hаполеона. Але австрійські частини генерала Мерфельда відбили місто.

Під час Першої світової війни Станиславів тричі захоплювали російські війська. 30 серпня 1914 р. після марної спроби утримати місто австрійці відступили в гори, а до Станиславова увійшла російська армія. 7-8 лютого 1915 р. після тривалих боїв австрійським військам вдалося на декілька днів захопити місто, проте 19 лютого 1915 р. російська армія повернулася до Станиславова. У червні 1915 року місто знову опинилося під владою австрійців. Hими було розстріляно кілька десятків мешканців Станиславова нібито за шпигунство на користь Росії. В серпні 1916 року в результаті Брусиловського прориву російські війська втретє за війну увійшли до Станиславова, де перебували до липня 1917 року. Під час відступу австрійців артилерійськими обстрілами було знищено середмістя, в тому числі Ратушу, купол будівлі театру ім. С. Монюшка та інші споруди. Російські вояки зайнялися мародерством. Стримати солдатів не зуміло навіть командування.

Цікаво, що барон Врангель теж побував у нашому місті і навіть рятував місцевих торгівців від солдатських розбоїв.

Українсько-польська війна 1918-1919 рр. завершилася не на користь української державності. 24 травня 1919 р. розпочалося повстання бойовиків польської військової організації у Станиславові. 25 травня 1919 р.

відбулася евакуація Державного Секретаріату і державних установ ЗУHР з міста. В кінці травня 1919 року місто зайняли польські війська генерала Галлєра. 15 березня 1923 року Рада Амбасадорів Держав Антанти санкціонувала анексію Східної Галичини Польською державою.

Пізніше у результаті німецько-радянських домовленостей, які оформилися в секретний додатковий протокол до Пакту Ріббентропа-Молотова 23 серпня 1939 року, східногалицькі землі були передані Радянському Союзу. 18 вересня 1939 р. до Станиславова увійшли регулярні частини Червоної Армії.

Друга світова війна для Станиславова почалася вже 22 червня 1941 року, коли літаки Люфтваффе бомбардували залізничну станцію Станіслава. Тим часом перед відходом Червоної Армії, згідно з даними начальника тюремного управління НКВС УРСР, було розстріляно 1000 в’язнів Станіславської тюрми.

А 2 липня 1941 р. місто було окуповане нацистськими військами.

3 серпня 1941 р. у місті фашисти розстріляли майже 600 осіб. Трагічно склалася доля станиславівських євреїв. У жовтні 1941 року гестапо організувало у районі вул. Бельведерської єврейське гетто. За час його існування в Станіславі було замордовано щонайменше 30000 євреїв.

14 листопада 1943 р. під час прем’єри оперети Я. Барнича «Шаріка» в театрі гестапівці, розшукуючи підпільників ОУН, заарештували 140 глядачів, а 17 листопада 1943 р. розстріляли 27 українських патріотів під стінами єврейської синагоги (нині вул. Страчених).

27 липня 1944 р. у Станиславів увійшли радянські війська.

Друга світова війна завдала великих матеріальних збитків, які, проте, є ніщо порівняно з величезними людськими жертвами. В Станіславі було знищено 2000 житлових будинків, існували плани підірвати Ратушу. Загальні збитки становили 9 мільярдів 652 мільйони карбованців. За різними підрахунками, у місті нацисти знищили понад 100 тис. осіб, 17,6 тис. було вивезено на роботи до Німеччини.

Наталія ХРАБАТИН