Недавно відбулися два показові судові процеси, які значно точніше і переконливіше, ніж відомі на увесь світ вироки Тимошенко й Луценку, продемонстрували суть нинішнього суспільно-політичного укладу в Україні. 

Віталій Запорожець із села Семиполки отримав 14 років ув’язнення. Захищаючись від п’яного дільничного міліціонера, який прийшов до нього додому і побив його, Віталій застрелив кривдника з рушниці. Мешканці Семиполків розповідають, що цей міліціонер тероризував усе село, звинувачують його у побиттях, здирництві та гвалтуванні дівчат. Запорожця односельчани вважають героєм, вони самі збирали кошти на адвоката для нього, влаштовували пікети судових засідань і навіть спробували визволити Віталія, вступивши в сутичку із загоном «Беркута». Суд не взяв до уваги покази свідків і аргументи захисту. Коли оголошували вирок, кілька семиполчан пообіцяли повторити «подвиг Запорожця».

Мешканці Ніжина Влад і Анатолій Поповичі, Сергій Ярмоленко, Андрій Бондаренко, Дмитро Волик і Рустам Уразгельдієв отримали від 7 до 12 років  тюрми кожен. Якось молодшого брата Влада місцеві наркоторговці пригостили маковим трунком. Хлопець ледве прийшов до тями після двох днів марень. Влад з друзями почали власне розслідування. Під виглядом покупців вони виходили на дилерів, вибивали з них зізнання, виявляли постачальників, записували їхні свідчення на відео. За якихось два місяці «народні слідчі» викрили цілу наркомережу включно з її міліцейським дахом і звільнили місто від наркоторговців. Міліція не спромоглася цього зробити за двадцять років. Про результати свого розслідування хлопці розповіли на прес-конференції, продемонстрували відеодокази. Громадськість і преса назвала їх «ніжинськими робінгудами». Правоохоронні органи і суд – організованим бандитським угрупуванням. Викриті хлопцями наркоторговці фігурують в матеріалах справи як потерпілі підприємці. Міліціонери, які кришували торгівлю наркотиками, залишилися на роботі. А «робінгуди» опинилися в тюрмі. Ще й мусять компенсувати збитки наркоторговцям.

Давайте чесно. Усі, хто справді хоче купити траву й інші наркотики, знають , де це зробити. Знають це й працівники міліції. Але ринок наркоти росте. Бо він – частина системи і одна з її ресурсних баз.

Найбільш стабільна система в Україні – силові структури. Прокуратура, міліція, СБУ та ще суди. Не треба мати ілюзій, що їх контролює політична влада. При будь-якій владі силові структури зберігають свій вплив та інтереси. З ними намагаються дружити – принаймні остерігаються конфліктувати – і чинна влада, і опозиція. Зрештою, вони є лише елементами системи в цілому.

Система володіє монополією на насильство, не терпить конкурентів і оберігає свої джерела доходів. «Ніжинські робінгуди» сидять не тому, що, наслідуючи ментів, били наркоторговців, а тому, що зазіхнули на ресурсну базу системи і спробували з нею конкурувати.

Запорожець сів не за вбивство, а за те, що відмовився від ролі «терпіли», яку система відвела для звичайних громадян, чим поставив її могутність під сумнів.

Система безжально ліквідувала ці «збої». Незважаючи на жодні докази, свідчення, здоровий глузд і громадську думку. Вона керувалася не доказами, а інстинктом самозбереження.

Чи можна це змінити? Скільки для цього потрібно «ворогів системи» і яких?

Одним із перших кроків Саакашвілі в Грузії було тотальне звільнення усіх силовиків. Але це – як зрубати бур’ян, з часом він неодмінно відновиться. Потрібно висмикнути корені. Тому негайно були проведені реформи зі спрощення всіх регуляторних процедур для бізнесу. Так систему спершу обезголовили, потім перекрили живлення. І раптом усі органи почали займатися саме тим, що записано в посадових інструкціях. Захищати громаду, наприклад, боротися з хабарниками, бандитами, наркоділками, а не кришувати їх. Звісно, я дещо спрощую картину, але суть така. Тому сьогодні навіть поліцейські зі США приїздять вчитися в грузинів поважати і дбати про права громадян.

Систему нереально підремонтувати, покращити, підлатати, підрихтувати. Одиночні прояви непокори не зможуть її серйозно похитнути. З системою неможливо ефективно боротися її методами, як це зробили «робінгуди» і Запорожець. Систему треба ламати усю й одразу. Для цього потрібно, щоб від ролі «терпіл» відмовилася більшість громадян. Щоб ворогом системи стало усе суспільство.

 

Петро ШКУТЯК,

депутат Івано-Франківської обласної ради