На Івано-Франківщині захворювання ендокринної системи є одними з найбільш поширених. Зокрема тому, що наша область належить до територій із дефіцитом йоду. Не тільки зоб, а й порушення росту, інтелектуальна неспроможність, ожиріння й анорексія, а також цукровий діабет – хвороби, характерні для прикарпатців. Останнім часом вони все частіше вражають дітей – найменших, віком до п’яти років. Як розпізнати перші ознаки небезпечних недуг, пояснює завідувач ендокринологічного відділу Обласної дитячої клінічної лікарні, головний позаштатний дитячий ендокринолог області Наталія Чорна.

 

Дефіцит йоду – дефіцит інтелекту

Найбільш поширене на Франківщині захворювання, викликане йододефіцитом, – це зоб. «Найчастіше діагностують ендемічний зоб першого ступеня, – конкретизує Наталія Чорна. – Йододефіцит призводить до розростання тканини щитовидної залози і змін в її роботі». Дефіцит йоду викликає комплекс порушень в організмі дитини. Батьки зазвичай не пов’язують їх із нестачею мінеральної речовини, зауважує лікар, і тому не звертаються по допомогу. Або звертаються вже тоді, коли важко надолужити втрачене. «Затримка фізичного, статевого, психічного розвитку дитини, зниження інтелекту та вольових дій – усе це є наслідком йодної недостатності, – наголошує головний позаштатний дитячий ендокринолог області. – При дефіциті йоду страждають лідерські якості, діти стають більш пасивні, апатичні, менше хочуть займатися корисними справами, не цікавляться навчанням».

Фізичний розвиток дитини – це маркер її загального здоров’я, наголошує лікар. Тому будь-які відхилення від норми є приводом показатися спеціалісту. Наприклад, відставання в рості. «Зверніть увагу: діти, які живуть у горах, загалом нижчі від дітей у містах і нижчі від однолітків на сході країни, – продовжує ендокринолог. – Відставання в рості може свідчити про захворювання не тільки ендокринної системи, але й шлунково-кишкового тракту, легеневої системи, нирок. Таким чином проявляє себе велика група різних соматичних розладів, і якщо є проблема, вона може виявитися саме в затримці росту. Ми мали такі випадки. Останній: батьки звернулися з тим, що дитина не росте. Обстежили і виявили важку ниркову патологію, що й спричинила затримку росту».

 

Те, що вбиває зсередини

Надлишок ваги також є хворобою, бо свідчить про порушення обміну речовин в організмі. Зустрічається як ендокринне ожиріння, що розвивається через патологію ендокринних залоз (підшлункова, щитовидна, гіпофіз, статеві залози), так і спричинене неправильним харчуванням та браком фізичної активності.

«Кількість дітей із надлишковою вагою зростає, – констатує Наталія Чорна. – Як правило, до періоду статевого дозрівання батьки не звертають на це уваги. Вважають повноту показником якогось добробуту. Очевидно, не враховують, що зі збільшенням кількості жирової тканини в організмі посилюється її руйнівний вплив на органи». Це часто призводить до ускладнень, які становлять загрозу життю. Ще в минулому сторіччі вчені нарекли ожиріння «убивцею зсередини». Відомо, що хворі на ожиріння в 3-4 рази частіше хворіють на цукровий діабет другого типу, страждають від захворювань печінки і серцево-судинної системи. Ранні інфаркти й ранні інсульти, сечокам’яні хвороби, підвищений артеріальний тиск – все це також наслідки ожиріння у дітей.

Що спричинює ожиріння? Нераціональне харчування, коли в їжі дуже мало овочів, фруктів і білка. Натомість багато вуглеводів і жирів. «Коли діти надходять у стаціонар, ми починаємо розпитувати, як вони їдять, – розповідає заввідділом. – Відповіді типові: картопля, вареники з картоплею, картопляні пляцки. Картопля плюс солодощі, плюс перекуси – булочки, бутерброди. Так менше, ніж за півроку, маємо порушення».

Коли це стає проблемою? «Якщо вага дитини на третину більша, ніж у ровесників, то вже треба обстежуватися», – застерігає спеціаліст.

 

Мордування голодом

Водночас, відзначає Наталія Чорна, зростає кількість дітей, які хворіють на нервову анорексію. Це переважно дівчатка-підлітки. «Недавно у нас із таким діагнозом лежала дівчинка 12-ти років, – пригадує лікар. – Я, чесно кажучи, була здивована, що дитина цілком відмежувалася від батьків – сама собі варила, цілком усамітнилася в окремій кімнаті. І батьків це не здивувало, не викликало хвилювання. Дівчинку із величезним дефіцитом ваги привезла до нас родичка-медик…»

Анорексія, що розвивається на нервовому ґрунті, за словами обласного дитячого ендокринолога, – це стан, який вимагає термінового втручання. Дефіцит ваги призводить до смерті в ранньому віці. «Ці захворювання дуже тяжко лікуються, – каже завідувач ендокринологічного відділу. – Їх треба лікувати разом із психіатрами. На жаль, 10 років тому був випадок, коли дитину привезли до нас у стані, несумісному з життям. У свої 17 років дівчина важила 23 кілограми. Це фактично маса скелета, шкіри і внутрішніх органів. В її організмі відбулися незворотні зміни. Врятувати не змогли…»

На думку лікаря, до нервових розладів і голодувань призводить комплекс чинників. Це і масова культура, і пропагування певних суспільних стереотипів, і втрата контактів з батьками, і брак любові в родині. «Це величезна проблема, і про це треба говорити на всіх рівнях, – вважає лікар. – Маємо такий парадокс: батьки заробляють гроші, щоби покращити життя дітей, а на самих дітей у них немає ні сили, ні часу. Виникає питання: для чого нам матеріальні блага, якщо ми платимо за них здоров’ям своїх дітей?..»

 

Діабет як спосіб життя

«За наслідками для життя, за причинами ранньої інвалідності таке ендокринне захворювання, як діабет першого типу, потребує пильної уваги з боку лікарів і сім’ї», – зауважує головний дитячий ендокринолог області. В Україні на цукровий діабет хворіють 8 тис. дітей, і їх кількість постійно зростає. Щороку додається 1,5 тис. вперше виявлених випадків хвороби. В області 240 хворих діток, і ще приблизно 40 кожного року виявляють уперше. «Я займаюся лікуванням цукрового діабету у дітей із 1990 року, – каже Наталія Чорна. – Хочу наголосити: хвороба дуже помолодшала. За останнє десятиріччя кількість хворих у віці до 5 років зросла в 20 разів. І це – загальносвітова тенденція».

Чому стається так, що хворіють найменші? Медики вважають, що має місце збіг обставин. По-перше, спадковість. По-друге, вірусні хвороби, які запускають цей процес. І по-третє, стрес – гострий чи хронічний. Знову ж таки, відсутність опіки батьків, родинні негаразди. «Все це разом призводить до того, що діабет розвивається так рано», – пояснює лікар.

Що має насторожити батьків? Що дитина часто п’є і часто мочиться, особливо, коли починає вставати вночі. Сухість шкіри. Схуднення, коли немає змін у звичному харчуванні і є нормальний апетит. Це перші ознаки діабету, при яких слід звернутися до лікаря. Далі стан стає тяжчим: розвивається невмотивована слабкість, втомлюваність. Починаються болі в животі, багаторазова блювота, потьмарення свідомості, після чого швидко настає коматозний стан. «Це дуже серйозна хвороба, – наголошує ендокринолог. – Цукровим діабетом першого типу не можна легковажити. У підлітків від початку захворювання до важкого стану, що потребує реанімаційних заходів, може пройти якихось півроку. Зовсім маленька дитина розкомпенсовується за місяць. Такі діти часто потрапляють до нас у тяжкому стані, коли вже втрачають свідомість. Не варто занедбувати хворобу. Коли ми виявляємо її ще на початковому етапі, то можемо краще її пролікувати і дати кращі прогнози на майбутнє».

Цукровий діабет діагностується просто – за допомогою аналізу крові і сечі «на цукор». Такі аналізи робить кожна медична лабораторія. Лікування – тільки в стаціонарі і за допомогою інсулінотерапії. Іншого методу на сьогодні не існує.

В ендокринологічному відділі Обласної дитячої лікарні працює Школа самоконтролю цукрового діабету. «Тут ми вчимо дітей і їхніх батьків, що діабет – це не захворювання, а спосіб життя. Якщо дотримуватися правил – рекомендацій, режиму, дієти, то можна жити довго й без ускладнень», – каже Наталія Чорна. Цукровий діабет не обмежує дитину в можливостях – ні в кар’єрі, ні у спілкуванні, ні у створенні сім’ї. «В школі самоконтролю ми навчаємо пацієнтів: перед вами – вибір. Або ви дотримуєтеся певних правил і живете повноцінно. Або ви робите, що хочете, і через п’ять років стаєте інвалідами. Вибирайте! Зрештою, такий самий вибір у житті з різних причин робить кожен із нас», – підсумовує лікар.

Всі діти, хворі на цукровий діабет, забезпечені глюкозними аналізаторами і тест-смужками, а також інсулінами за державний кошт. Зараз запроваджується нова методика – введення інсуліну за допомогою помп. Апарат імітує секрецію підшлункової залози, й інсулін вводиться під шкіру безперервно. Відтак не потрібно колоти малюків по п’ять разів на день щодня. Вже два роки волонтери благодійного фонду «Серце до Серця» збирають кошти на закупівлю інсулінових помп для дітей. Один апарат коштує 29 тис. грн. Зрозуміло, що не кожна родина може самотужки його придбати.  Наша область два роки поспіль назбирує на 5 помп. Тоді як Вінниця придбала цьогоріч 27 апаратів, а Закарпаття – 12. До речі, Польща таким чином – за рахунок благодійності – забезпечила інсуліновими помпами всіх своїх дітей, хворих на діабет. У нас поки що за апаратами – черга.

«Дорогі батьки! – звернулася на завершення до наших читачів головний дитячий ендокринолог області Наталія Чорна. – Ніхто так, як Ви, не зацікавлений у тому, щоби самопочуття Ваших дітей завжди було гарним, щоб діабет не заважав професійній кар’єрі, сімейному щастю та здійсненню мрій. Ви і тільки Ви зможете це зробити! Дорогу долає той, хто по ній іде!»

 

Наталія КУШНІРЕНКО