На цей концерт прийшла франківська «стильна молодь», рокери, панки та інші просунуті меломани. На перший погляд – нічого особливого – черговий концерт у «Химері», вхід 30 грн., звична затримка концерту, коли артист десь там за лаштунками неквапом допиває свій чай… Але ж ні, коли на сцені з’являється співак, концерт починає розгортатися за незвичним сценарієм. Недарма ж у афішах обіцялося «феєричне і безпрецедентне шоу» – до уваги публіки легендарний Василь Васильців.

Історія цього нетипового персонажа української сцени – суцільна таємниця. Довкола його постаті ходять найнеймовірніші чутки, в основі яких насправді тільки одне запитання: це все стьоб чи це серйозно, це продуманий піар, чи Вася щирий? Так чи інакше, якось Васильціву вдалося запалити серця українських слухачів. В який спосіб – це вже інше питання. Справа в тому, що уся молодь, яка вважає себе просунутою, починаючи від клабберів і завершуючи панками, вирішила, що Василь Васильців – це модно і круто, відтак кількість фанатів дев’ятнадцятирічного львів’янина почала зростати. Єдиною суттєвою відмінністю його концертів є те, що його фанати ходять з нього стібатись. І найбільший парадокс в тому, що більшості зі слухачів Васі його пісні направду до вподоби, але визнати це вважається ганебним, адже з нього усі сміються, а ми, мовляв, чим гірші? От вони і рвуться один наперед одного, щоб показати, хто з них крутіше «відірветься» на концерті і покаже, що він теж «у темі». Як не дивно, але в результаті все одно виходить суцільний позитив: Василь тішиться, що йому вдається завести публіку, публіка радіє, бо Василь дає їй шанс відтягнутись на повну.
Поза тим, варто відвідати бодай один живий виступ Василя Васильціва, аби переконатись, що його імідж такого собі доброго клоуна – не вдалий піар-хід і не провокація, а його справжнє обличчя. З огляду на це під час концерту в «Химері» склалося враження, що тандем «Васильків – публіка» підтримують правила відомої їм гри. Фанати стібуться з Васі, а він, в свою чергу, розуміючи це, в глибині душі стібеться над ними. Всім добре.
Одне неможливо заперечити – Василь довів, що саме така – примітивна і щира – творчість потрібна українцям. Мабуть, всі стомилися від пафосу і помпезності укршоубізу і захотіли дитячих розповідей про сушеного кальмара, доктора Хауса (хай навіть в цілій пісні буде кілька слів) і Емму Ватсон. І що б за цим не стояло, але такого позитиву і «відриву» немає на концертах жодних метрів української сцени. А здавалось би все просто, як день, Васильців просто дає людям те, що їм потрібно.
Феномен Василя Васильціва і його творчості направду унікальний. Бо хто іще з українських співаків може дозволити собі співати необтяжені глибоким змістом пісні, не маючи ані голосу, ані слуху? Хто може писати пісні буквально про все, що він бачить і чує, як зізнався музикант на прес-конференції? Хто, зрештою, може просто бути собою?
Шанувальники називають його “обличчям українського андеґраунду”, “генієм чистої прозорості”, “музикантом, у котрого вчаться грати музиканти гурту «Esthetic Education», “народним співаком нової України”, “щирим рятівником української свідомості”, “людиною, яка перевернула уяву про українське мистецтво”… Список можна продовжувати безкінечно довго. Та де в цих епітетах закінчується пафос і насмішка та починається щирий захват, сказати важко. Що ж до колег по цеху, то й у них досить неоднозначне ставлення до Василя. Хтось просто не сприймає його серйозно, комусь байдуже, є й гарячі прихильники. Серед останніх можна назвати «Esthetic Education» та «Абздольц». І хоча гурти грають у зовсім різних стилях, але обидва підтримують Васильціва у його творчості. «Абздольц» називає Васильціва справжнім панком, який є таким, яким він є, і не соромиться цього. А «Esthetic Education» підкорила щирість Василя, в результаті чого вони написали пісню-присвяту „Vasyl Vasylciv”. Пісняр, до речі, не забарився відповісти взаємністю, написавши у відповідь пісню про «Esthetic Education».
Загалом, Василь напрочуд плідний музикант-композитор-поет, сьогодні в його доробку понад 180 пісень (13 альбомів) і композицій, написаних у різних музичних жанрах. В «Химері», щоправда, він обмежився досить коротким годинним концертом, після якого фанати двічі викликали його на біс – всім до душі припала пісня «Доктор Хаус» (мінус до якої написав франківський DJ Fan@tasy»), ну і стара добра «Дякую, Руслано». Під час свого «Екшн_туру» Васильців презентує новий диск і кліп «Дуже близько», а також книжку «Я розвертаю тебе», в яку увійшли тексти 69 пісень.
Коли люди стикаються з Василем Васильцівим, вони погано стримують посмішки. Та насправді смішного мало. Варто замислитись, чи не з власних комплексів і заздрості стає смішно? Бо насправді скидається на те, що це сміх над самими собою.

Тетяна ЄРУШЕВИЧ