16-річна Станіслава Литвиненко обрала внести у свої документи матронім замість імені по батькові. Можливо, Литвиненко є першою дівчиною в Україні, яка взяла собі ім’я по матері, передає “Суспільне Культура”.

“Як виповнилося цій дитині 16, змінила собі ПІБ — Литвиненко Станіслава Лесіївна. Мабуть, в Україні це перша жінка з жіночим «по батькові». Прізвище взяла свого справжнього батька, який її виховав. Ім‘я обрала те, яким я її хотіла назвати при народженні. Тільки по батькові викликає непорозуміння — «по батькові» має бути, а не «по мамкові»”, — розповіла мама дівчинки Леся Литвиненко на своїй сторінці у Facebook.

Мати дівчинки зазначає, що виховання у родині могло вплинути на вибір дівчини носити матронім, демонструючи глибоку повагу саме до матері. Також Леся Литвиненко згадує дискусії з дочкою щодо біблійної нерівності та про “жертовний” образ жінки у ній.

У коментарі “Суспільне Культура” вона зазначила, що процедура не потребувала додаткових документів від неї чи батьків.

“Насправді жодних проблем зі зміною ПІБ у мене не виникло. Коли мені було майже 16, я почала перечитувати статті в інтернеті про те, як проходить ця процедура та які документи треба підготувати, аби не гаяти час після дня народження. У 2021 році набрав чинності закон, згідно з яким можна легко змінювати своє по батькові, тож я перестала хвилюватись. На наступний день після шістнадцятиріччя я почала ходити до РАЦСу, щоб уточнити, які документи мені треба принести. У мене тиждень не виходило розпочати процедуру, адже в якийсь день забула свідоцтво, а в інший було прибирання, а ще в якийсь не встигла вчасно. Тож через тиждень з дня народження я нарешті подала запит про зміну ПІБ”, — сказала вона.

Загалом процедура тривала протягом 4 місяців.

“Пані, яка мене оформлювала, сказала, що без проблем зробити по батькові «Лесіївна». Здивування у неї ніякого не було та ніхто мене не відмовляв. Опісля було 3 місяці очікування, допоки перевіряли, чи не має у мене якихось проблем із законом. Далі прийшов офіційний лист, з яким у РАЦСі я отримала свідоцтво про зміну імені — ця процедура зайняла приблизно 30 хвилин. Лесіївна лишається саме «по батькові». На наступний день у ЦНАПі я подала документи на отримання нового паспорта. Сумарно це все зайняло близько 4 місяці після мого дня народження. Насправді змінити ім’я можна було б і в молодшому віці, але я чекала 16 років, аби не потрібен був дозвіл батьків”, — ділиться Станіслава.

Дівчина розповідає, що ідея використати матронім виникла, коли їй було 14 років, — дуже хотіла, щоб її ім’я несло в собі послання “так, я дочка своєї матері”.

“На новину, що я хочу змінити ім’я, ніхто не здивувався, мене давно вже кликали Стасею. Взяти прізвище батька, який мене виховав, було логічним. А от чому я хотіла бути Лесіївною — не всі розуміли, дехто питав: «Чого не Іванівна? Чого на честь матері?». Хто знав про моїх батьків, що вони — засновники «Всеосвіти», і бачив, як багато робить моя мама для освіти, розуміли, чому я так нею пишаюсь”, — розповідає дівчина.

Рішення змінити по батькові на по матері у родині сприйняли по-різному.

“Мати хотіла, аби я взяла по батькові вітчима, а вітчим своєю чергою підтримав мене, він найкращий батько. Моя бабуся трохи не зрозуміла, але заперечувати не стала і по-своєму підтримала. Коли я отримала нові документи, в сім’ї ми пораділи, а друзі привітали. Реакцію суспільства ви й самі бачили: хтось вітає, а хтось не розуміє”, — говорить Станіслава.

Дівчину також звинуватили у ненависті до чоловіків, зокрема до власного батька.

“Також бачила, що люди вважають, що я ненавиджу свого біологічного батька. Це не так. Я мала щасливе дитинство, люблячу матір та батька, який мене виховував. Я не хотіла нести через все життя ім’я, яке для мене мало що значить”, — підсумувала дівчина.

Читайте також: Як в Івано-Франківській громаді відзначатимуть День Незалежності