Завершення дипломатичних консультацій в Абу-Дабі унаочнило фундаментальну трансформацію переговорної архітектури. 

 

Американські представники Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушили до Москви на зустріч з Володимиром Путіним, після чого заплановано їхній візит до Дубліна для переговорів із Володимиром Зеленським. Однак підсумки зустрічі в Еміратах демонструють тривожні тенденції для Києва. Попри те, що російська сторона в останній момент підвищила рівень делегації до двох заступників міністра закордонних справ та керівника ГУГШ РФ, вони не мали мандату на обговорення секторального перемир'я. Москва обмежилася виключно питаннями обміну полоненими, що свідчить про відсутність у Кремля намірів виходити на мир.

 

У своєму аналітичному відеоблозі експерт Вадим Денисенко наголошує, що предмет міжнародних консультацій зазнав кардинальних змін. Україна де-факто перестала бути центральною темою переговорного процесу між Вашингтоном, Москвою та Брюсселем. Головним фокусом дипломатичних зусиль стала архітектура безпеки в Європі, а фактично — механізми зняття західних санкцій з РФ. За оцінкою аналітика, США та Росія діють у спільній логіці: скасування економічних обмежень поєднується з посередництвом США у продажі підсанкційних товарів у Європі та гарантіями безпеки для європейських країн.

Вадим Денисенко звертає увагу на явище двомислення у російському керівництві та серед європейських еліт. У Кремлі спроби домовитися про зняття санкцій задля розмивання технологічної експансії Китаю переплітаються з ілюзорними уявленнями про переділ світу. Заяви про необхідність повернення до принципів Ялти 1945 року є архаїзмом. Реалізація таких сценаріїв є неможливою через позицію Пекіна, який не мислить категоріями минулого століття і виступатиме проти передачі Центральної Азії під контроль Москви.

 

Водночас двомислення демонструє й Євросоюз, де консенсус 2022 року щодо відмови від діалогу з Москвою до припинення бойових дій розвалився. Через фінансові труднощі та наближення складних виборів європейські лідери прагнуть завершення війни та готові до контактів з Кремлем вже цієї зими. Брюссель опинився на роздоріжжі: прагнення стабільності зіштовхується зі страхом, що після припинення вогню Росія розпочне нову війну проти Європи. 

Ситуацію ускладнює відсутність у ЄС чітко визначених червоних ліній.

 

На думку експерта, Україні необхідно чесно поставити правдивий діагноз. Попередні правила гри більше не працюють, а нова переговорна рамка формується зараз. Спроби наполягати на застарілих підходах є програшною стратегією. Києву важливо визначити власні червоні лінії, можливі компроміси та активно інтегруватися в переговорний процес між ЄС та РФ для захисту інтересів держави