Учора вночі, 3 липня, в пункт пропуску «Шегині» на виїзд з України прибув 49-річний чоловік за кермом Ауді польської реєстрації, який на контролі надав паспортні документи громадянина Польщі. Під час проведення заходів контролю прикордонники виявили 39-річного мешканця Івано-Франківська, який намагався проникнути в зазначену автівку без перевірки.
Як з’ясувалося згодом, під час заїзду легковика на територію пункту пропуску, іванофранківець заховався під сидінням авто. Надалі, аби залишатися непомітним, чоловік вистрибнув з автівки та намагався на території пункту пропуску перечекати, поки його «перевізник» пройде прикордонно-митний контроль, а потім підсісти назад в автомобіль. Українця прикордонники затримали та притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».
У ході розбору оперативні співробітники Львівського загону встановили, що водій Ауді за 1100 євро погодився перевезти через кордон чоловіка призовного віку. Крім того, правоохоронці встановили, що водій автівки, який перетинав кордон за паспортом громадянина Польщі, має також і громадянство України. Його теж притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. А також направили повідомлення на адресу Нацполіції за фактом виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 332 ККУ «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України».
Також в діях обох чоловіків, ймовірно, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 336 ККУ «Ухилення від призову за мобілізацією».
Під час очікування поліцейських горе-перевізник почав себе поводити нетактовно та відмовлявся виконувати законні вимоги прикордонного наряду. Громадянина попередили про адміністративну відповідальність за вище вказані дії, однак це його не зупинило. Тож стосовно нього складено протокол ще й за ст. 185-10 КУпАП «Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону».
Після складання адміністративних документів прикордонники передали обох чоловіків співробітникам Нацполіції.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного