Учора вночі, 3 липня, в пункт пропуску «Шегині» на виїзд з України прибув 49-річний чоловік за кермом Ауді польської реєстрації, який на контролі надав паспортні документи громадянина Польщі. Під час проведення заходів контролю прикордонники виявили 39-річного мешканця Івано-Франківська, який намагався проникнути в зазначену автівку без перевірки.
Як з’ясувалося згодом, під час заїзду легковика на територію пункту пропуску, іванофранківець заховався під сидінням авто. Надалі, аби залишатися непомітним, чоловік вистрибнув з автівки та намагався на території пункту пропуску перечекати, поки його «перевізник» пройде прикордонно-митний контроль, а потім підсісти назад в автомобіль. Українця прикордонники затримали та притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».
У ході розбору оперативні співробітники Львівського загону встановили, що водій Ауді за 1100 євро погодився перевезти через кордон чоловіка призовного віку. Крім того, правоохоронці встановили, що водій автівки, який перетинав кордон за паспортом громадянина Польщі, має також і громадянство України. Його теж притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. А також направили повідомлення на адресу Нацполіції за фактом виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 332 ККУ «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України».
Також в діях обох чоловіків, ймовірно, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 336 ККУ «Ухилення від призову за мобілізацією».
Під час очікування поліцейських горе-перевізник почав себе поводити нетактовно та відмовлявся виконувати законні вимоги прикордонного наряду. Громадянина попередили про адміністративну відповідальність за вище вказані дії, однак це його не зупинило. Тож стосовно нього складено протокол ще й за ст. 185-10 КУпАП «Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону».
Після складання адміністративних документів прикордонники передали обох чоловіків співробітникам Нацполіції.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює