Закладів із написом «Національна лотерея» в Івано-Франківську багато. Як і в обласному центрі та інших містах. Сюди приходять розважитися, випити кави та програти… мільйон. Звісно, сума не завжди така, але прибутки установ оцінюються саме мільйонами.

7 березня в центрі Івано-Франківська, на Вічевому майдані, голосила жінка. Кілька разів викликала поліцію, голосно кричала, плакала. В одному з таких закладів на вул. Незалежності, 5 її син програв 20 тис. гривень за один раз. А до того – ще сотні тисяч, важко зароблених… І не лише своїх. Через залежність чоловік виносить з хати гроші, коштовності та цінні речі. А також бере кредити і за допомогою кількох клавіш легко спускає чужі гроші.

 

Страшна біда

Анна (прізвище жінка просила не називати, щоб у селі не знали про її біду) приїхала до Івано-Франківська з Надвірнянщини шукати сина. Розповідає, що знайшла заклад, де він провів кілька останніх годин і куди приніс чергову суму грошей. Зайшовши досередини, запитала, чи можна пограти. У відповідь у неї поцікавились, чи має вона гроші. Сказала, що має, і її посадили за автомат.

Тоді й не витримала: «Кажу, хлопці, що ви робите? У вас матері вдома є, може, і діти. Мій син тут за дві години програв 20 тис. гривень. Ми вже на хліб не маємо. Працюємо лиш на кредити, які він бере у банках, а потім спускає. Йдіть геть звідси».

Жінка пригадує, що розійшлася, почала кричати. Дуже швидко її скрутили, вона впала на підлогу. Тоді й налякалася, у неї промайнула думка, що живою вона може звідси й не вийти – довкола у напівтемному приміщенні без вікон уже нікого не було. Подумала, що треба вирватися на світло, адже ще кілька хвилин – і зомліє. Її виштовхали за двері.

Надворі вона викликала поліцію. Просила приїхати, казала, що її побили.

«Приїхали двоє поліцейських, ми зайшли всередину. Один з них зауважив, що мого сина за руки ніхто не тягнув. Це законний бізнес, дозволений на законодавчому рівні, один із найбільш процвітаючих бізнесів у місті. І це державна лотерея, а не ігрові автомати», – розповідає пані Анна.

Йшла по місті і плакала. Зайшла в адміністрацію, хотіла пожалітися міському голові. До мера не потрапила, але в одному з кабінетів почула: «Моліться за свого сина, щоб до суїциду не дійшло».

«У мене нормальний син. Технікум і університет закінчив, робота державна. Але вдіяти нічого не можемо», – бідкається мати.

Після цього жінка звернулася в УБЕЗ. Почула, що в таких закладах все по закону, комар носа не підточить, це колишня гра в лото, є дозвіл із Києва.

У той злощасний день її син програв 20 тис. гривень, а раніше – значно більше. Грошей сім’ї не вистачає, бо пенсія пані Анни та зарплата її доньки йдуть на погашення кредитів. Час від часу син не ночує вдома. Рідні побоюються, щоб з ним чогось не трапилося. Одного разу він цілу ніч сидів на лавці, думав. У кишені залишилося три гривні, доїхати нікуди не міг.

Раніше Василь працював у Сибіру, отримував 3 тис. доларів зарплатні. Там не грав, навіть якщо знаходив заборонені автомати. Приїхав додому і втягнувся. Вся зарплата йде на гру. Бере кредити в банках – відразу спускає все за водою. Сестра обійшла майже всі банківські установи, подала прізвище брата у «чорний список», казала, що він наркоман, щоб гроші йому не видавали. Все одно кредити йому давали навіть попри те, що він уже нічого не має.

Коли Василь приїхав з Сибіру, то мав багато грошей, нині – не має нічого. Навіть у рідної бабусі, яка тримала гроші на смерть, забрав 700 доларів. Зі свого дому виносить золото, гроші. У чоловіка – троє дітей, дружина, проте це його не стримує. За цей час «програв» усіх друзів.

«Я не впізнаю свого сина. Криком кричу, не знаю, що робити і де шукати допомогу. Це не можна ніяк побороти. І він сам каже, що стриматися не може. Шукав, де закодуватися, але тут це зробити не можна. Ходив до священика, зробити з собою нічого не може. Це страшне горе», – у розпачі розповідає жінка.

Така залежність у сина виникла ще давно, понад 12 років тому. Але тоді він зумів перебороти себе. Багато років стара пристрасть не давала про себе знати. А нині як з ланцюга зірвався. Він уже як наркоман, що хоче вколотися, без гри дуріє.

«Місто наповнене такими закладами. Ви думаєте, я одна така мама? Це лото, зареєстроване, де працівники виходять, потискають поліції руку і дякують, що забрали мене з-під закладу», – зауважує пані Анна.

 

На удачу

Щоб зрозуміти, як це працює, журналіст «Галицького кореспондента» йде в горезвісний гральний заклад на Незалежності, 5. У напівтемному приміщенні жодного вікна, мерехтливе, тьмяне світло. Годинників на стінах немає. І ряди комп’ютерів, за якими у різних куточках випробовують удачу троє чоловіків. (А надворі білий день, невже у них роботи немає?!)

Один – з пивом і цигаркою. Робимо висновок, що у залі створені всі умови для того, щоб людина могла розслабитися. І забути про довколишній світ. Крім того, тут можна попити чай, каву (доволі непогану) або воду. За це платити не треба – воно включене у вартість. Але безплатний сир – лише в мишоловці…

Увесь процес починається з каси. Тут на пластикову картку можна покласти гроші (від одної гривні) і вперед – за виграшем (чи програшем). Інвестуємо у майбутні прибутки 5 грн., адміністратор показує, як правильно почати гру.

Вибір ігор дуже великий – різноманітні види лото, карти, лотерея. Розмір ставки гравець регулює сам. Програші задобрюються незначним виграшем, за кілька хвилин гроші закінчуються.

А що з сусідами?.. Чоловік поряд «спускає» 10 грн., йде до каси і поповнює рахунок. Те ж саме роблять й інші. Питаємо у касі, чи багато можна виграти, дівчина толерантно мовчить.

На стіні документи: ліцензія, видана Міністерством фінансів України для підприємства «Українська національна лотерея», та Свідоцтво про реєстрацію на «Хіп Вест». На самих комп’ютерах можна знайти інформацію про діяльність закладу, тут також вказаний організатор розваг – УНЛ. Через пошукову систему «You control» дізнаємося про обидві компанії.

ТзОВ «Хіп Вест» зареєстроване у Львівській області зі статутним капіталом у тисячу гривень. Основна діяльність підприємства – консультування з питань комерційної діяльності і керування.

Підприємство зі 100% іноземних інвестицій «Українська національна лотерея» має статутний капітал майже 270 млн. грн. і дев’ять філій у найбільших містах України. Основна діяльність підприємства – організація азартних ігор. Кінцевим бенефіціаром є компанія «Ефаміандо холдінгз лімітед», зареєстрована на Кіпрі.

 

Багаторічна справа

Гральні заклади в Івано-Франківську – як більмо на оці для всіх міських голів. Неодноразово екс-мер Віктор Анушкевичус скаржився на них. Руслан Марцінків також акцентує увагу на необхідності ліквідувати такі структури, адже до нього щодня надходять звернення від обурених жителів, в прямих ефірах люди питають, коли це питання в місті буде вичерпаним.

На гарячу лінію міськвиконкому «15-80» надходить інформація про самі заклади, люди називають адреси. Наприклад, на вул. Галицькій, 145 діє цілодобовий заклад з гральними автоматами. Мешканці неодноразово повідомляли в поліцію, проте реакції немає.

Таких закладів багато по цілому місті. На одній з нарад Марцінків зауважив, що кримінальна справа проти начальника управління патрульної поліції Дмитра Міхальця може мати характер помсти, адже той мав намір зайнятися темою гральних автоматів.

Начальник Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області Віктор Шкутов зауважує, що коли виявляють гральні зали, то направляють слідчо-оперативні групи та відкривають кримінальні провадження, тобто діють у встановленому законом порядку.

 

Полювання на азарт

Житель Івано-Франківська Олександр Заславський розповідає, що минулого року, коли патрульна поліція розпочала свою роботу, він звернулися до патрульного, машина якого була припаркована під одним із гральних закладів на вул. Коновальця. «Я повідомив правоохоронцю, що тут – зал гральних автоматів. Зайшли всередину, він сказав, що з цим зробити нічого не можна, лише викликати спеціалістів з УБЕЗ. У будь-якому випадку треба писати скаргу, на яку невідомо коли можна отримати відповідь. Але у них і так все законно, тож скарга нічого не змінить», – розповідає чоловік.

Громадський активіст, екс-координатор ГО «Народна самооборона» Юрій Лоп’янецький зауважує, що у 2014 р. активісти з правоохоронцями перевіряли гральні зали. Тоді всі ці заклади працювали незаконно. Коли «накривали» зали, там зникало світло – у кожному був автономний рубильник, яким вимикали електроенергію. Система вимикалася, дані не зберігалися. Апарати стояли виключені, тож фактично скласти протокол правоохоронці не могли. Після цього зал закривали, знаходили нове приміщення і відкривали новий заклад.

Неодноразово виявляли заклади з увімкненими апаратами, великими сумами готівки. Складали протоколи, але до відповідальності так нікого й не притягнули. Пізніше власники закладів знайшли «дірку» в законі про гральний бізнес, який фактично заборонений, дозволені лише лотереї. Відтак нині 99% гральних залів працюють як лотереї, сервери знаходяться за кордоном, деякі в Росії.

«Ви поповнюєте рахунок, як на мобільний телефон. Вам надають місце і доступ до інтернету. Програми в таких комп’ютерах закачані лише ігрового плану, доступу до браузера з реальним виходом в інтернет тут немає. Відтак, відповідно до закону, тут жодних порушень немає. Доки закон не зміниться, тут діє кругова зацікавленість», – зауважує активіст.

Гральний бізнес, відповідно до закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 2009 р., – це діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино, незалежно від місця розташування сервера. В Україні гральний бізнес та участь в азартних іграх заборонені. Порушникам загрожує штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних зарплат з конфіскацією грального обладнання та конфіскацією прибутку на користь держбюджету.

Тут також є визначення, що таке азартна гра. Це будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у т. ч. через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш, так і не отримати його, залежно від випадковості. Організація та проведення лотерей до азартних ігор не належать.

22 грудня 2014 р. у Верховній Раді було зареєстровано ініційований Кабміном проект закону, який дозволяє регулювати діяльність казино в Україні і легалізувати ігорний бізнес в окремих ігорних зонах задля поповнення бюджету за рахунок продажу ліцензій для організації такого бізнесу. Проте депутати не проголосували за включення цього законопроекту до порядку денного.

Відтак для прихильників азартних ігор залишаються нелегальні або онлайн казино, які, попри заборони, все-таки існують. Або ж ігровий туризм, найпопулярнішими напрямками якого є славнозвісні Лас-Вегас та Монте-Карло. Нині казино відкриті і легально працюють у багатьох країнах світу, наприклад, у Європі: Великобританії, Італії, Німеччині, Польщі, Латвії, Литві, Франції, а ще у США, Канаді, Аргентині, Австралії  та багатьох інших.

Доки цей бізнес в Україні не легалізують у визначених ігрових зонах, прибутки від його діяльності не стануть офіційними, щоб наповнювати держбюджет, а не особисті рахунки тих, хто тримає парасольки над українським гральним бізнесом, доти легальними будуть так звані «лотереї», які стали зручною ширмою для прикриття діяльності закладів, де за короткий час програються мільйони.

Ірина ФЕДОЛЯК