Загалом на десяти сотках ростуть декілька десятків видів рослин.

Багато жінок люблять квіти. А як їх правильно висаджувати та доглядати за ними, добре знає жителька села Ясенів-Пільний, що біля Городенки, Любов Біник. У жінки квіти ростуть на 10 сотках городу, повідомляє “Галицький кореспондент”.

Почало тягнути на город

Любов Іванівна захоплення до квітів отримала від своєї матері. Жінка вирощувала квіти і продавала їх, в’язала дідухи. Сіяла пшеницю, жито та льон.

Оскільки мати Любов Іванівни жила поруч, то часто кликала доньку на допомогу: на прополку, просапку, на збір квітів. Медик за освітою, пані Люба тоді і не думала, що після смерті матері саме квіти стануть справою її подальшого життя.

“Коли не стало мами, я не могла знищити те, що вона садила і вирощувала роками, – каже Любов Біник. – Мене на мамин город стало тягнути, якось само по собі. Від того часу я і почала шукати нові сорти квітів. Нині площа з квітами становить 10 соток”.

Щоразу поповнює колекцію

Квітникарка розповіла, що спочатку люди в селі почали дивакувато дивитися на її город. Селяни звикли, що земля має бути засаджена картоплею та різною городиною, щоб був толк і для столу їжа. Але згодом люди звикли, що замість картоплі на городі у пані Люби росте багато видів квітів. А є тут і однорічні квіти, і багаторічники. Це півонії, статиця, гіпсофіла, гомфрени, трави-злаки, айстри, кермек татарський, анемона, перлинниця, жоржини. І це не повний перелік тієї краси, яку доглядає господиня.

Каже, що квітка геліхризуму після зрізу може місяць стояти без води і не в’янути. На ніч ця чудо-квіточка закривається, а вдень відкривається. Незважаючи на те, що вирощувати квіти – це копітка справа і постійна праця, пані Люба щораз поповнює колекцію новими видами квіточок. Наприклад, якщо багаторічні квіти раз висадив і лише через декілька років їх треба ділити та пересаджувати, то з однорічними складніше, бо їх треба виростити з насіннини, а коли дозріє, знову зібрати насіння треба вчасно.

До церкви замовляють букети та вінки з сухоцвітів

І так від весни до пізньої осені квітникарка порається у квітах. Люба Іванівна жартує, що на іншому городі з картоплею у неї бульби доглянуті, але у квітах якась особлива чистота і просапка. Загалом на десяти сотках ростуть тут декілька десятків видів рослин.

Квітникарка каже, що клопоту чимало, адже сапою галопом не пройдешся. Треба зважати на багаторічники в землі – тюльпани, нарциси, гіацинти. Тому бур’яни нищить делікатно – руками.

Займається Любов Біник і відбілюванням квітів та злаків. Запевняє, цей процес стабілізації рослини забирає чимало часу, але результат того вартий. Такі букети з сухоцвітів зберігають свою красу і можуть стояти дуже довго, якщо не класти їх на сонячне місце. Найчастіше букети та вінки з сухоцвітів замовляють у неї до церкви або в дім для декору. Займається жінка і плетінням дідухів з додаванням сухоцвітів. Каже, що до війни часто відправляла дідухи у Донецьк, Херсон, Суми, Полтаву та Кіровоградщину.

“Вірю і прошу Господа, щоб настала Перемога, – каже наостанок Любов Біник. – А мої квіти вже з новою силою зацвітуть наступної мирної весни”.

Мар’яна ЛОКАТИР

Як писав раніше “Галицький кореспондент”, прикарпатка зібрала 250 боровиків