Тож Україна продовжує роботу в рамках Кримської платформи з тим, щоби проблема окупації півострова не зникала з радарів міжнародної спільноти.
«Звісно, Крим є складовою частиною Української держави, тому жодних перемовин з РФ щодо його приналежності бути не може», – підкреслила Ташева.
Вона повторила слова президента Володимира Зеленського про те, що ми деокуповуємо наші території не лише тому, що це питання безпеки та нашої територіальної цілісності. Але й тому, що там проживають в умовах окупації і переслідування наші українські громадяни.
«Ми завжди говоримо про повернення людей. Ми боремося не лише за території, а за людей. Єдиною можливістю для життя в спокої, розвитку та існування для кримських татар і інших корінних народів є деокупація і повернення Кримського півострову під прапор Української держави», – підкреслила Ташева.
Уповноважена також поінформувала, що «Кримська платформа» активно працює, на всіх рівнях і в усіх вимірах, які були започатковані в 2021 році. До неї долучилися на різних рівнях загалом понад 60 держав (у різних вимірах це різна кількість). Минулого року долучилися також низка країн Глобального Півдня, зокрема, Латинської Америки, Перської затоки тощо. Ташева назвала це дуже важливим треком роботи.
Наразі відбувається підготовка до урядового саміту, що відбудеться 23 серпня, та парламентського, який пройде цього року в Латвії. Дату вона не уточнила.
Дуже активно працює експертний вимір Кримської платформи, додала Ташева. Зокрема, 14-15 квітня в Софії за її участі відбулася Чорноморська безпекова конференція, де йшлося про безпеку в Чорному та Азовському морях, про важливість асиметричних дій, як от розблокування «зернового коридору», що вдалося за рахунок знищення фактично на третину російського Чорноморського флоту, через що РФ змушена була відвести свої кораблі далі на схід. Підкреслювалось про необхідність завдання українськими військовими ударів по військових базах і об’єктах і, звісно, так званому Керченському мосту.
Що таке Кримська платформа
Кримська платформа – ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. А також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні мирним шляхом.
Діяльність Платформи офіційно започаткована на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року. На заході була схвалена спільна декларація, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.
Читайте також: 100 км фортифікацій збудувала Росія на чорноморському узбережжі Криму і Херсонщини, — ЦЖР