Минулого разу «ГК» розповідав основні рецепти міцного здоров’я від закарпатського 104-річного мудреця, травозная Андрія Ворона, які впорядкував український письменник Мирослав Дочинець у своїй книзі «Многіїї літа. Благії літа». У цьому номері пропонуємо продовження науки довгожителя – його принципи духовної сили і витривалості.

 

• Будьте – як вода. Нема перепон – вона тече. Гребля – вона зупинилася. Прорвалася гребля – вона знову потекла. У круглому посуді вона кругла, у чотиригранному – чотиригранна. Тому вона й найсильніша.
• Робіть добро незнайомим людям. Я пригадую обірваного, голодного полоненого солдата, який простяг мені на вулиці яблуко. Це було 80 років тому, в голодні часи. Але я й досі молюся за нього.
• Не думайте, що в старості не можна кохати. Якраз і старіють тому, що перестають закохуватися. Хтось гадає, що вершина щастя – молодість. Але на вершинах дмуть вітри і січуть блискавиці. А справжнє щастя дочікується на спуску.
• Не домагайся перемог за будь-яку ціну. У кожній перемозі є зернина поразки, гіркоти. З однієї ж квітки бджола бере мед, а павук отруту. Найбільш жадана перемога – над собою. Найбільш корисна – якщо ворога зробиш своїм другом.
• У тебе в житті немає високої мети? То й не біда. Не всі кораблі пливуть до Америки. Є човни, з яких ловлять для людей рибу. І є човники, що перевозять людей на переправі. І вони не в меншій пошані. Пливіть життям і тримайтеся берегів. І знайте, куди пливете. Коли це знаєте, можна покластися на течію.
• Немає нічого понад людяність. Бути людяним не означає всіх любити. Можна зневажати деяких людей, але залишатися з ними людяним – треба. Не для них – для себе. В цьому твоя чистота. Уникай нікчемних людей, але й не принижуй їх. Людяний не тривожиться. Роби діло і не думай про результат. Живи без гніву, навіть короткого. Якщо ти поводишся правильно, то за тобою підуть без слів.
• Дивися людям в очі. Це обеззброює навіть звірів, не те що людей.
• Не йди проти течії. Не витрачай марно сил, коли відчуєш, що все проти тебе. Це не твій час. Краще перечекати. Хто йде проти обставин, робиться рабом їх. А хто скоряється їм, стає їхнім паном.
• Життя – як гра. Один раз виграв, іншим разом програв. За що купив, за те й продав. Важливе обертається в порох, дрібниця стає Долею. Тому всерйоз не переймайся миттєвостями днів. Бо життя – це подоба гри. І робота – гра, і всяка творчість, і любов, і дружба. Все – гра, подарована нам для легкості буття. Не граються лише з Богом.
• Нехай продуктивне творення супроводжує тебе до останнього дня. Не припиняй робити те, що ти вмієш і знаєш, – ні з пенсією, ні з віком, ні з інших причин і обставин. Треба робити, навіть не маючи рук. Навіть умираючи – треба робити. Нехай не зупиняє тебе підступна думка: кому це залишиться? Творець підтримує тих, хто творить.
• Не зупиняйтеся на півдорозі. І ніколи не пояснюйте своїх вчинків. Кому треба, той зрозуміє. А іншим тлумачити – шкода часу. Якщо людей обурюють ваші думки, ідіть від них. Не ви для світу, а світ – для вас.
• Небо любить тих, хто дарує життя і підтримує життя. Ніхто не знає, скільки, де і як йому жити. І ти не знаєш. Не переймайся цим. Зернина, що лягає в ґрунт, не журиться, коли і що з неї виросте. Вона просто росте через терня, тягнеться до неба. Так і ти чини, бо ти – зернятко Неба.
• Для себе я маю ще одинадцяту заповідь: не бійся. Нічого не бійся. Не бійся хвороб, вони гартують тіло і душу. Не бійся невдач, вони гартують волю. Не бійся старості – і вона не обтяжить тебе. Не бійся смерті – і вона не засмутить тебе. Не бійся своїх слабкостей і гріховностей – усі ми такі в Бога. Треба знати, яким ти хочеш бути і що робити. Так і чини. Так і йди по життю. І так тобі буде.
• Будь завжди готовий, щоб не зазнати сорому, коли твоє власне серце спитає. Пам’ятай про це, коли збираєшся щось зробити.
• Світ є таким, яким ти його бачиш, а не таким, яким бачить сусід. Вір своїм очам і своєму розуму. Нехай не бентежать твоєї душі і не плутають твоїх кроків чужі погляди. Живи власною головою. Але правду і мудрість здобудеш лише в розмовах і міркуваннях з іншими людьми. Це розвиває розум більше, ніж книги. Той, хто слухає, має вісім вух. Той, що спостерігає збоку, має вісім очей.
• Усміхайтеся. Якщо придивитеся – світ весь час усміхається до нас. Якщо ви цього не помічаєте, ви не посміхаєтеся світові. Усміхайтеся! Якщо не обличчям, то серцем.
• Проси триєдиної цілости – тіла, духу і серця. І живи в ній твердо і радо. Не ламай себе і не подвоюй. Ні в праці, ні в бажанні, ні в помислі. Бо ти – не гадина, і розсічені кусні тіла й душі не відживуть. Будь у єдності з собою. Будь одним, а не різним. Будь одному вірним. Будь з одними до кінця, а не з різними – коротко. Будь з одною, бо в ній є все те, що і в інших, і тільки – для тебе. В цьому твоя цілісність. Зернина, що впала на землю, повітря не шукає.
• Душа людська крихка. І взагалі, людина дуже крихка. Це слід завжди пам’ятати, коли одне чекаєш від людей, а дістаєш інше. Коли хочеться їх судити; коли не бачиш від них удячності; коли сам себе не розумієш, боїшся своєї слабкості. Але такі ми є в Господа. І такими він приймає нас.
• Ніколи не думай, що сієш у пустий чи неродючий ґрунт, що твій плід не зійде, затопчеться. А якщо і вродить, то скористаються ним інші, а не ти. Просто сій, бо так належить тобі, котрий ходить по цій землі. Бо й ти – насінина, кинута з Неба.
• Не треба нікого скидати з гори. Сам піднімайся вгору, якщо хочеш бути там. А скидати інших не треба. Ті, що на гору раз зійшли, нехай там залишаються, якщо можуть і хочуть. Високі місця ще більше вивищать достойного і покажуть нікчемність нікчемного.
• Не варто говорити про щось серйозне більше, ніж півгодини. Бо тебе не слухатимуть. Багато говорячи, скажеш багато дурниць.
• Не воюй силою. Будь-яка сила викликає опір. Якби хтось із нас не поступався, рід людський давно би згинув. Коли ми не відповідаємо злом на зло, тоді зло припиняється і захлинається. Якщо відповідаємо, то отримуємо наступний удар зла, і так без кінця.
• Не похваляйся своїм хистом і не жертвуй усім заради свого ремесла. Бо народжені ми не для ремесла. Воно дано в поміч нашим душам, які зліпив великий Ремісник. І втішився. То й ми більше тішмося тим, що душа наша творить, а не руки і мозок.
• Основне для мене – Світло, яке я все життя шукаю і яке сам намагаюся нести для інших. Як той світлячок, що крихіткою світла пом’якшує ніч. Знаю, що ніч мені не перебороти, але однаково свічу.
• Якщо ти чекаєш на щось добре, воно з’явиться. Чекай. Воно може з’явитися несподівано навіть тоді, коли ти вже не чекаєш. Хто вміє чекати, до того все приходить вчасно.
• З болю (з піщинки, що потрапила в мушлю мідії) народжується перлина. Казано ж: «І переллються сльози в золото…»
• Біди є дві – погане здоров’я і погані діти. Все інше – неприємності.
• Ніколи нікому не переч і не заперечуй того, що кажуть. Немає однакової пари очей, кожна бачить світ по-своєму. І в кожного своя правда. І в тебе теж своя, хоча і вона може когось подивувати. Вір лише тому, що сам побачиш. Я ніколи не повірив би, що дитина за кілька місяців перетвориться в старого діда. Якби це не сталося на моїх очах. І стрічав дев’яностолітнього, що став батьком. Світ чудесами повниться.

 

Підготувала Наталя МОСТОВА