Журналістам розповіли, де шукати “золото” партій”

7 лютого в офісі «Реанімаційного Пакету Реформ» (РПР) в Києві журналісти обговорили «Як моніторити «золото» партій?».

В ході зустрічі розглянули питання: Чому партії опираються реформі партійних фінансів? Поточна ситуація з контролю партійних фінансів? Партійні гроші: що показують та приховують партійній звіти? Як дізнатись спонсора партії за 10 секунд?

Також відбулася презентація програмного інструменту «Золото партій» та його можливостей, розробленого рухом «Чесно». Журналісти познайомилися з тим, що рух «Чесно» дізнався з партійних звітів, які можуть бути потенційні напрямки для журналістських розслідувань партійних грошей. Доповідачами були Сергій Лещенко, народний депутат України, співавтор Закону про запобігання політичній корупції №731-19; Остап Кучма, аналітик з партійних фінансів Руху «Чесно», експерт Антикорупційної групи РПР; Юлія Шипілова, менеджер проекту IFES Ukraine.

«Золото партій» www.zp.chesno.org – онлайн-інструмент для візуалізації фінансових звітів партій, які щоквартально подаються до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Інструмент дозволяє швидко отримати інформацію про кожен внесок на користь партій, кожен платіж з партійних рахунків та про всі задекларовані партіями активи. Всі дані, що використовуються для розрахунків та візуалізацій, можна скачати в зручному для подальшої роботи табличному форматі.

Платформа «Золото партій» розроблена Громадським рухом «Чесно» та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES Ukraine) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна), Міністерства закордонних справ Канади та Посольства Великої Британії в Україні.

Присутніх від імені IFES привітала Юлія Шипілова, яка подякувала рухові «Чесно» за добрий розроблений інструмент. Вся справа в тому, що звіти партій у величезній кількості приходять до НАЗК в форматі «.pdf», який є досить незручним власне для аналітичної роботи. Тому з’явилася ідея розробити інструмент, який би покращив умови роботи з цими звітами політичних партій саме для аналізу. Завдяки цьому продукту ми можемо дізнатися звідки партії беруть гроші й на що їх витрачають.

На зустрічі Остап Кучма розповів про функціональні можливості ресурсу для журналістських розслідувань, можливість швидкого дослідження окремо фізичних та юридичних осіб – спонсорів та донорів партії.

Практика звітування 2016 року показує, що партії хоч і зі скрипом, але готові показувати свої фінанси. Але є цікаві речі: партійні волонтери раптом стали на зарплату, колись безкоштовні офіси – тепер за гроші, колись газети, які друкувалися нібито громадськими організаціями тепер видаються за гроші партій. Вже в цих даних можна щось шукати. Окремі партії отримали гроші від невеликої кількості донорів, які переважно пов’язані між собою й поповнювали доходи партії через себе чи партійців безпосередньо, або через підконтрольні підприємства. Бувають курйози, коли одні партійці фінансують не свою, а чужу партію. Аналіз показує, що багато партій легалізували свої доходи через фізичних осіб – коли в один й той самий день, однакові суми, близькі до граничних приходять від різних людей. Причому партії чомусь вирішили, що велика кількість донорів буде виглядати як широка підтримка громадян, але сума кожного платежу в 149900 гривень не виглядає підозрілою.

Те саме з легалізації тіньових коштів здійснюють через внески юридичних осіб, інколи такі юридичні особи ймовірно саме для цього й створені. Або буває, що внески приходять від різних юридичних осіб, але вони пов’язані спільною адресою. Закон передбачає, що саме НАЗК мало би перевіряти фінансову спроможність громадян та юридичних осіб робити такі внески в бюджет партій.

Сергій Лещенко наголосив, що ця тема – гроші партії – стоїть біля витоків корупції. Саме тому був ініційований закон «Про запобігання політичній корупції», який отримав добрі відгуки. Але, на жаль, НАЗК, який як орган що має з цією корупцією боротися, то віг самоусунувся, і зробив це свідомо, закриває гроші на відмінності між доходами і видатками партій.

Вже двічі НАЗК закривало очі на кричущі порушення, те ж вони роблять собі із своєю зарплатою. Це величезна зарплата, одна з найбільших – і отримують вони її з бюджету за те, що нічого не роблять. Суспільству треба переходити до наступного етапу – до перезавантаження НАЗК. Бо НАЗК зараз зовсім не цікавляться людьми які задекларували ешелони готівки, їх цікавлять вибіркові історії, наприклад моя історія. Це типовий приклад політичної схибленості здавалося б незалежного органу.

Єдиний спосіб – це тиск громадянського суспільства, яке буде вказувати на конкретні приклади: як вони погано виконали свою роботу або взагалі самоусунулися. Наприклад, історія з політичною рекламою або «джинсою» «Народного Фронту» якраз є одним із зразків, коли НАЗК знехтувало звітом громадських активістів руху «Чесно», закрило очі на те, що «Народний Фронт» отримав гроші й фінансування витрачаючи гроші поза звітом, як це воно мало б бути в рамках закону. Їх мали не допустити до другого етапу – етапу виділення коштів. Такі бази даних й інструменти, оприлюднені активістами чи журналістами будуть змушувати регулятора, в даному випадку НАЗК, робити свою роботу у рамках закону. Як інакше ми можемо побороти корупційні явища? Чим більше буде таких викриттів, тим краще для суспільства.

Олександр Солонтай, один із гостей, наголосив, що фактичне дотримання законодавства й прозорість у фінансовій діяльності партій може стати іміджевою конкурентною перевагою такої партії на виборах.

16667264_10206390870649968_1077828778_o 16651141_10206390966332360_1194249983_o 16650885_10206391080015202_837377665_o 16593804_10206390977612642_1644660832_o 16586462_10206390979412687_250246043_o 16523956_10206391081055228_943403509_o

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!