Якось

ТОСТ

У «лихі 90-ті» особливим бандитським шиком вважалося давати гроші в монастирі і храми. І ось приїжджають «малинові піджаки» в один монастир Московського патріархату, привозять черговий брикет грошей, і веде їх настоятель обідати в трапезну. Так як настоятель непитущий, допомагає йому батюшка, який любить випити. Після того, як було випито на благо і за здоров’я жертводавців, щастя їх рідних і близьких, проспівано «Многая літа», стомлений настоятель каже батюшці: “Давай хоч тост скажи!” І, хитаючись, помічник басовито вимовляє братві: “Ну, удачі вам на Страшному суді!”

Колись

БДЖОЛА

Якщо на тобі бджола, то не ворушись, і вона полетить геть. Так просто! Але однокурсниці, з якими в кінці 70-х я потрапив на збирання картоплі, запанікували, забігали. Довелося провести показовий урок, добре, що бджола, яка викликала такий переполох, присіла мені на лікоть. Ну, не кусає ж, кажу. «Так», – підтверджує бджола і перебирається на плече. Стою спокійно. «Молодець», – сигналить лапками вже з шиї. Дівчата, як заворожені, стежать за її маршрутом: підборіддя, губи, ніс, перенісся… До біса! Тільки не в око! Щоб ненароком не загнутись, малодушно смикаюсь в самому кінці лекції. Нагороди: набряк повік, прізвисько Бджоляр і репутація клоуна.

І взагалі…

З початку ХХ століття військові постійно проводили експерименти з перетворення звичайного салаги на відмороженого універсального солдата, у якого лівий коронний, а правий похоронний. Серед лікарів було навіть модно упоротися в нуль і, пускаючи слинку, вивчати свої феєричні приходи, аналогічно до того, як зараз вивчають сновидіння. Поки цю веселу лавочку не прикрили, в англійській армії в якусь світлу голову, але таку, яка явно знається у цій справі, спало на думку провести військові навчання із застосуванням LSD, щоб вивчити вплив цього дивовижного препарату на військових під час бойових дій.

Оскільки Третя світова війна буде вестися із застосуванням ядерної зброї, то воювати в умовах апокаліпсису буде явно стрьомно і знадобиться препарат, здатний вичавити всі соки з солдата, щоб він під впливом радіації зміг виконати поставлене бойове завдання.

Піддослідним чувакам роздали «колеса» і склянки з водою. Після того, як солдати закинулися таблетками, перед ними поставили банальне бойове завдання: атакуюча група повинна була вибити групу, яка обороняється, з лісу. Групи вирушили на вихідні позиції, а спостерігачі почали стежити за тим, що відбувається. Через 20-25 хвилин вже повним ходом вирував цирк на дроті. Солдати почали відчувати цей світ не повним відстоєм, а нереально барвистим атракціоном. Це змушувало їх тупо хихикати і зупинятися, розглядаючи небо, яке заграло для них не баченими досі фарбами. Через пів години одного радиста накрило наглухо, і він забув, як користуватися рацією. Щоб не плюнути на бойове завдання, він почав голосно викрикувати шифровані повідомлення, чим викликав дикий ржач у кулеметників, точність стрільби яких і так не вражала, а після цього вся пішла в молочні ріки і кисільні береги.

Непросто було й атакуючому підрозділу – він буквально заблукав у трьох соснах, і всі, як п’яний Єсенін, зізнавалися в коханні природі, розмірковуючи про те, щоб взятися за руки і піти в танок навколо оранжево-фіолетових дерев, зовсім забувши про те, що їм треба було відбити цей зачарований ліс у противника. Однак противника теж на місці не виявилося. Група, яка оборонялась, навіть не подужала завдання знайти власний штаб, який був майже у них під носом. Спроби скористатися картою і компасом теж не увінчалися успіхом, адже солдати дивилися на них, як баран на нові ворота. Особливо вичудив їх командир, який ні з того, ні з сього поліз на дерево, щоб погодувати птахів. На цій жалісливій ноті навчання вирішено було зупинити і змінити драгдилера.