Брама у магічний світ

З 1 по 7 жовтня в Івано-Франківську проходив міжнародний фестиваль фентезі «Брама». На тиждень місто поринуло у царство уяви та в атмосферу магії. А ще світ побачила збірка оповідань «Багряні ночі».

 

Створити власний світ

У широкому сенсі фентезі – це вигадані світи, де магія та чудеса є частиною реальності. До цього жанру належать такі всесвітньо відомі твори, як «Володар перснів», «Гаррі Поттер», «Гра престолів» та багато інших.

Є шанувальники фентезі і в Україні – як ті, хто любить читати про чарівні світи, так і ті, хто їх створює. Організатори фестивалю «Брама», що проходить вже другий рік поспіль, поставили собі за мету знайти молодих і талановитих українських письменників, які працюють у цьому жанрі.

Мирослав Кошик

«Ми оголосили конкурс фентезійних оповідань – і автори зі всієї України нам їх надсилали», – розповідає Мирослав Кошик, голова журі цього конкурсу та укладач збірки «Багряні ночі». – На нашу поштову скриньку надійшло 497 творів, і журі прочитало їх усі. Втім до конкурсу не були допущені ті оповідання, автори яких відійшли від жанру фентезі. У півфінальну частину ввійшло 170, а у фінальну – 62 твори. З них врешті-решт було обрано 30 найкращих історій, які і ввійшли в збірку. Слід відзначити, що сам рівень оповідань значно виріс, порівняно з минулим роком, і це дуже добре. Минулого року я, начитавшись присланих жахів, читав на ніч Стівена Кінга – щоб розслабитись».

6 жовтня в рамках фестивалю презентували збірку оповідань «Брама – багряні ночі». До неї увійшло 30 оповідань, написаних на конкурсі у 2017 році.

«Тут майже 700 сторінок прекрасних історій авторів зі всієї України. Географія дуже широка – від Ужгорода до Харкова та Севастополя. Чому ми обрали саме оповідання? Знаєте, майже всі відомі автори починали власне з них. Толкін, Мартін та інші спочатку писали саме оповідання, а потім переходили до романів», – додає укладач збірки.

Дара Корній

Письменниця Дара Корній каже, що той, хто «підсідає» на написання фентезійних історій, вже не має шансу перестати це робити, бо магічні світи надзвичайно захоплюють. «На «Брамі» я почуваюсь, як вдома. Жанр фентезі люблю вже давно. Свого часу, коли закінчилися книжки на поличці, я почала сама писати для своїх дітей – і почалось. До речі, мені неприємно, що наша українська міфологія закинута і забута. Тож саме цей досвід, пам’ять наших предків, я і намагаюсь передати у своїх творах», – пояснює вона.

Конкурсанти ж, оповідання яких перемогли на конкурсі «Брами-2018», зможуть побачити свої твори на папері вже наступного року. Переможців організатори оголосили на церемонії завершення фестивалю.

Перед публікою виступив оркестр та юний піаніст Данило Савка, а потім – рок-вар’єте «Кораллі». Далі ведучі вручили призи переможцям літературного конкурсу «Брами». У номінації «Фольклорне фентезі» перемогла Олександра Єско, в «Підлітковому фентезі» – Яна Іщенко, а в апокаліптичній номінації «Земля, що гине» – Світлана Тараторіна.

Третє місце серед всіх призерів літературного конкурсу розділили Анна Ковальова та Ольга Козій, вони отримали відзнаки та по 3000 гривень. Друге місце і 5000 гривень виборов Сергій Ігнацевич. А перше – зайняла Інна Супрун, їй вручили символічний ключ від «Брами», відзнаку та 10 000 гривень.

На завершення ж церемонії на сцену вийшов учасник шоу «Голос країни» Павло Табаков, який виконав кілька пісень під бурхливі аплодисменти.

Мистецтво перевтілення

Останній день фестивалю «Брама», безперечно, запам’ятався франківцям. Не останню роль у цьому зіграли косплеєри, які пройшлися ходою середмістям, потанцювали середньовічні танці на Вічевому майдані та показали свої номери у драмтеатрі.

Косплей (від англ. costume play) – це перевтілення в улюблених персонажів з книг, фільмів, коміксів чи ігор. За словами косплеєрів, таке хобі допомагає глибше поринути в улюблений світ та краще його пізнати. Це заняття аж ніяк не є простим – створення якісного костюма робота-трансформера чи, до прикладу, володаря темряви Саурона займає кілька місяців і вимагає значних витрат.

Кілька десятків шанувальників косплею пройшлися середмістям Франківська, перевтілившись у чарівників, принцес, лицарів, відьом, вояків та інших персонажів. Серед них були як дорослі, так і діти. А один із косплеєрів вигадав та створив власного персонажа – генерала ревербераційних військ Джека Лістенера, який втратив зір та «слухає» світ за допомогою численних мікрофонів.

«Генерала Лістенера я вигадав сам. Його прізвище перекладається як «слухач», він начальник розвідки у постапокаліптичному світі. В далекому майбутньому після ядерної війни люди роблять собі додаткові частини тіла з різного мотлоху. Костюм Лістенера створений з навушників, мікрофонів та звукових плат. Я довго виношував цю ідею, в мене було багато навушників, і я не знав, що з ними робити. А потім дізнався про фестиваль «Брама», з’явився цей образ, і за кілька днів ми з друзями його створили. Взагалі я дуже люблю фентезі та наукову фантастику, а найбільше – світ комп’ютерної гри Fallout», – розповідає косплеєр Роман Цюпа.

Після ходи середмістям косплеєри влаштували дефіле у франківському драмтеатрі, показуючи свої костюми та розкриваючи персонажів. Присутні змогли побачити трансформерів, мавку, Саурона, постапокаліптичного генерала, відьму та інших персонажів з фентезі. Учасників було небагато, тож призи отримали всі – за якісні костюми, артистичність та командну роботу. 

Кіно, письменники та майбутнє

У рамках фестивалю «Брама», окрім косплей-ходи та конкурсу оповідань, було ще багато цікавого. Відбулися декілька зустрічей з письменниками Дарою Корній, Володимиром Єшкілєвим, Наталією Щербою, Володимиром Арєнєвим. Були також гості з Польщі та Білорусі – Анна Каньтох та Алєксей Шеін.

Письменниця, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету Ольга Деркачова переконана: проведення такого літературного фестивалю означає, що Івано-Франківськ є живим та культурно активним.

«Літературні фестивалі завжди сприяють популяризації читання. І добре, що це про фентезі – бо це метажанр, в якому задіяні і міфологія, і авторська уява, і прогнозування майбутнього. Але говорили ми в ході «Брами» і про реалізм, і про місто в контексті такої літератури. Також позитивним моментом став книжковий ярмарок. Люди шукали книги, знайомилися з авторами та брали в них автографи. Наступного року я б хотіла бачити ще більше зустрічей та спілкування з письменниками, а також більше обговорювати саме українське фентезі», – каже Деркачова.

За її словами, деякі зустрічі з письменниками варто було проводити у будні дні, щоб викладачі ПНУ змогли привести на них своїх студентів. Адже університет був одним з організаторів фестивалю, і більшість подій відбувалася саме там.

«Якщо вже є письменник, то варто використовувати його по повній програмі, так би мовити. Вранці – зустріч зі студентами, вдень – якась дискусія, ввечері – презентація книги. А взагалі в ході фестивалю в нас відбулася наукова конференція «Брами та ключі світу фентезі», дискусії, презентації та лекції. Ми не проти долучатися до цього заходу і в майбутньому. Для університету це добре – виступати співорганізатором цікавих фестивалів, а не лише наукових подій. Адже наш університет – це не лише місце, де вчаться студенти, а й місце проведення дозвілля, адаптації в соціум», – пояснює професорка ПНУ.

Також під час фестивалю в кінотеатрі «Люм’єр» показували фентезійні фільми та мультфільми. Для любителів головоломок провели містичний квест «Брами Станиславова», в ході якого треба було розгадувати загадки та фотографуватися на фоні брам, що були відповідями. Була і тематична інтелектуальна гра «ГлуздоГерць», питання на якій стосувалися саме вигаданих світів.

Наступного року повинна вийти друком збірка найкращих оповідань «Брами-2018». Відповідно, фестиваль продовжиться і надалі. Що ж, залишається лише уявляти, чим здивують нас організатори цього фентезійного дійства.

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!