26 лютого співачка взяла участь у популярному вокальному шоу «Голос країни». На сліпому прослуховуванні вона заспівала пісню «Світлиця», її виступ зчинив фурор серед глядачів. Поява на телеекранах артиста такого масштабного таланту вразила всіх. Із запитань про цю подію і розпочалося наше інтерв’ю з Катею Chilly. Докладніше >>
Наталя Щерба – відома письменниця, яка мешкає в Івано-Франківську. У 2008 році світ побачив її перший роман «Бути відьмою», згодом були опубліковані інші книги, що склали цикл «Бути відьмою» (трилогію): у 2010 році «Відьмин хрест», а через рік – «Вільна відьма». У 2010 році вийшов фантастичний роман «Дволикий світ». Докладніше >>
Відома франківчанка Тетяна Терсенова-Заводовська ось уже вдруге бере участь у проекті „Від пацанки до панянки”. Це жінка, яка свого часу залишила медицину і заснувала модельне агентство „Ювента”, де дівчат навчають стилю, дефіле та етикету. Нещодавно вона втридцяте провела „Франківський подіум” та є спікером „Школи етикету”. „Галицький кореспондент” розпитав пані Тетяну про закулісне життя учасниць проекту „Від пацанки до панянки”, секрети виховання справжньої леді та реальність перевтілення Гидкого Каченяти на Царівну Лебідь. Докладніше >>
Відомий івано-франківський журналіст, колишній багаторічний відповідальний секретар «Галицького кореспондента» Богдан Скаврон написав чергову книгу нарисів і есеїв «Гори і люди». Замість передмови він пише: «Що не день, то ближче до літа… А що треба влітку? Правильно – гори, люди і добрі історії. Щодо останнього, то їх в мене є сім десятків. Там є про різних людей – і мертвих, і живих, і непростих, і навіть «снігових», а ще про різні місця в горах – знамениті, маловідомі, незвичайні, легендарні, історичні, секретні і просто цікаві», – таким постом у Facebook почалася історія видання цієї книжки Докладніше >>
«Гуцули» стали помітним явищем в культурному житті нашого краю. Хоча, можливо, хтось із прискіпливих літературних чи музичних критиків назве тексти окремих їхніх пісень примітивними, а музику до них – непрофесійною (жоден із засновників групи не мав музичної освіти). Але ніхто не наважиться ставити під сумнів феномен популярності «Гуцулів». З одного боку, те, що вони робили, настільки не вписувалося в тодішні музичні рамки і канони, що викликало шквал критики і нерозуміння з боку офіціозу, гоніння з боку партійних і репресивних органів. Але, з іншого боку, були повні зали і захват публіки. Докладніше >>
Так вже повелося, що Івано-Франківськ багатий на письменників. Чим живе письменник сьогодні, «Галицький кореспондент» дізнавався у літературного критика, кандидата філологічних наук, голови Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євгена Барана. Докладніше >>
«Турбо-Техно-Саунд» – музичний гурт з Івано-Франківська, створений у 1992 році. Напрям музики – євроденс. «ТТС» починався з данс-гурту «Турбо», що спочатку танцював під чужі композиції, а згодом репував під власні. На фестивалі «Червона рута-93» у Донецьку виступив вже якісно новий «Турбо-Техно-Саунд». Техно-денс, який несподівано став супермодним і суперпопулярним, дозволив тріо завоювати друге місце, а керівників фестивалю змусив ввести у конкурс нову категорію – виконавців танцювальної музики. Докладніше >>
Національна спілка письменників України сьогодні налічує понад 2,5 тисячі письменників. Серед них багато молодих, талановитих, перспективних людей, які активно творять українську літературу, твори яких читають і знають. Очолює НСПУ Михайло Сидоржевський. Навколо його прізвища, та й самої Спілки ось уже декілька років не вщухають скандали. Кажуть, ділять спілчанське майно. Докладніше >>
Марк Токар – джазовий контрабасист світового рівня, ключова фігура української імпровізаційної сцени, учасник численних міжнародних проектів, перший український музикант, що грав на престижному Chicago Jazz Festival. У складі його тріо – представники молодого покоління джазових музикантів саксофоніст Михайло Балог та барабанщик Олексій Артемов (NYC). Докладніше >>
«Kozak System» – українська музична формація, що мислить по-європейськи. Має власне альтернативне обличчя, живу основу українського фольку, чіткий соціальний меседж, який формує команда освічених музикантів високого рівня. Це інтелектуальна етносистема, що є світовим прикладом яскравої rock та world music культури, синтезом сучасного року, дабу, панку і ска, глибинних скарбів української та балканської музики. Гурт сформований у часи глобальних історичних змін та становлення української національної свідомості. Мабуть, цього достатньо, аби прислухатись, що говорить Іван Леньо, фронтмен гурту. Докладніше >>
Сергій Проскурня – відомий український театральний режисер, продюсер, лауреат премії Національної спілки театральних діячів України «Експеримент». Він – постановник багатьох вистав, автор численних мистецьких проектів, брав участь у проведенні майстер-класів і тренінгів для українських недержавних організацій в галузі культури за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», у розробці законопроекту «Про театр і театральну справу». Докладніше >>
З Івано-Франківським режисером та актором Андрієм Кирильчуком спілкуємось з приводу театральної творчої майстерні, яку наш театр не так давно анонсував. Саме Андрій Кирильчук був першим, хто ризикнув і поставив виставу в її форматі – «Убити Кароля» за С.Мрожеком. та І.Вирипаєвим. Уже на прикладі однієї постановки стало зрозуміло, що ця експериментально-педагогічна майстерня є добрим лакмусовим папірцем багатьох «театральних» проблем, про які зазвичай не говорять. Докладніше >>
Павло Нечитайло – український музикант (лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Zapaska»), поет, кандидат історичних наук, археолог, радіоведучий, копірайтер. Народився у Кам’янці-Подільському. Навчався у місцевому педагогічному університеті, а продовжив освіту в Києво-Могилянській академії. Захистив кандидатську дисертацію з археології, працював науковим співробітником державної охоронної археологічної служби «Подільська археологія». Докладніше >>
Вчитель історії за фахом та поет за покликанням Володимир Присяжнюк нещодавно видав свою першу збірку пародій «Тобі сюди, Алісо!» Про цю збірку і поетичну творчість загалом розмовляємо із автором. Докладніше >>
«роздІловІ» – це поезія Сергія Жадана, візуалізація Олі Михайлюк, музика Олексія Ворсоби і Влада Креймера. Ідея такого поєднання належить Олі Михайлюк. Проект представляє агенція «АртПоле». Виступи відбудуться у восьми українських містах – від Щастя до Львова. Ця подорож є також промотуром першого альбому «роздІловІ: Щастя не оминеш». Докладніше >>
Віллі Шекспір, якби побачив свіжу постановку івано-франківського театру свого «Гамлета», вдруге би помер, а потім би воскреснув, щоб передивитися ще раз. Здається, на волю вирвалися всі приспані до цього театральні джини і духи, які керували рукою диригента цього зрілища Ростислава Держипільського, який нашаманив такого… Але об усім поволи і по порєдку, як-то кажуть у нас, у королівстві датському. Докладніше >>
Цими вихідними франківського театрального глядача, без сумнівів, струсонула прем’єра «Гамлета» в постановці Ростислава Держипільського. Журналіст «ГК» розмовляв з ним напередодні спектаклю, аби зафіксувати той адреналіновий стан, що охоплює митця перед виходом на підмостки. Попри зрозуміле хвилювання режисера, потрібно сказати, що все у нього вийшло, і вийшло надзвичайно. Докладніше >>
Ірина Клименко належить до тих людей, які в наш вузькопрофільний час є великою рідкістю. Вона і журналіст, і фотограф, і фотомодель. Займається східними мистецтвами і вивчає східну філософію. Подовгу подорожує Південною Азією, і зокрема Індією, яка, як і бабусині гуцульські Шешори, є для нею землею Вчителів і Сили. Вона врешті-решт – молода красива жінка з непорожніми головою і серцем. Докладніше >>
На початку грудня навмисно до різдвяних свят у Краєзнавчому музеї Івано-Франківська виставлено відреставровану ікону «Різдво Христове». Минулого року її знайшли у фондосховищах у поганому стані, з великою кількістю воскових забруднень, лущень, втратами фарбового покриття і левкасу. Львівська дослідниця, мистецтвознавець Марія Гелетович вважає, що ікона походить з 1680 року і належала до празникового ряду іконостасів. За всіма ознаками, кажуть дослідники, це ікона з Риботицької школи іконопису. Докладніше >>
В Україні розпочато знімальний період повнометражного художнього фільму «Екс» – бойовика на історичну тематику. Перші зйомки картини відбулися у Львові та Львівській області 16 та 17 грудня, подальші – передбачені на квітень-травень. Вихід фільму запланований на початок 2018 року. Докладніше >>
Літопис Галицький
«Депутат Івано-Франківської міської ради від ВО “Свобода” Сергій Абрам’як вважає стрільця “Диру”… нормальним хлопцем. “Дира нормальний хлопець, з ким не буває, а людей якщо ідуть вбивати, то вистачає 1 пострілу, а якщо хлопець підірваний, то це не означає, що він вбивця… мені особисто його шкода, так як зараз розумію, що людина йшла відстояти свою гідність… а тепер буде змушений відсидіти…”, – написав депутат.
Лінник Людмила
Так гарно часом відкрити «Фейсбук». А там усе так злагоджено і красиво – такі гарненькі фото усміхнених чистеньких діток з пухнастим цуциком, і сяюча мама та щасливий тато поруч. І все таке миле і приємне для ока. І сотні вподобайок та життєствердних коментарів на зразок: «Які ж ви чудові!», «Милуємось вашою родиною!», «І як тільки ви все встигаєте?» тощо. Душа радіє, правда ж? У мене теж. А потім починають працювати стереотипи.
Деркачова Ольга
Варто було моєму сину стати абітурієнтом хоча би для того, аби я, та й він, вкотре відчули на собі тотальний пофігізм та приниження. Вступна кампанія почалася 12 липня. Тобто 12 липня ми урочисто і радісно мали почати подавати заяви на вступ. Мабуть, ви знаєте, що трапилося. Мами абітурієнтів мене зрозуміють. Інші – поки що ні. Так, ми не змогли подати заяву. Вже уявляю, як почнуть деякі обурюватися, мовляв, нема чого у перший день лізти із заявами, це Україна, що ж ви хотіли, подумаєш, не вийшло у перший день. Усе начебто так. І проблема більше не у системі, яка не працювала, а у тиші.
Зуєв Андрій
Так стається в житті, що люди є заручниками певних обставин, умов, випадків. Я людина, яка любить подорожувати пішки в горах і не тільки. Так мене привчили батьки, які тягали мене всюди з собою з малого віку. Але якби я народився в родині, де не люблять такі подорожі, я би, певно, не був таким, як я є. Якби моя дружина свого часу не потрапила чисто випадково на туристичний захід, вона би не стала туристкою і не полюбила ці іноді важкі, але дуже цікаві пригоди. Але погодьтеся, все це випадок, який сформував нас ще з дитинства-молодості. Я виріс на Донбасі, а звідки там гори, вершини? Є поруч ставки, ліс, річка, море. Нащо кудись їхати? І ось у цьому криється